ФРН надала Україні 25,5 мільйона євро на житло переселенцям
Олена Губар
3 червня 2020 р.
Завдяки німецькій фінансовій допомозі внутрішньо переміщені особи в Україні зможуть зменшити платежі по кредитах на житло. Передбачається, що це допоможе п'яти тисячам родин покращити житлові умови.
Реклама
Німецький уряд виділив Україні грант на 25,5 мільйона євро на житло для внутрішньо переміщених осіб. Відповідну угоду у середу, 3 червня, підписали посолка ФРН в Україні Анка Фельдгузен (Anka Feldhusen) та віцепрем'єр-міністр України - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, повідомило посольство ФРН в Україні.
Метою проєкту, який реалізується Кредитною установою для відбудови (KfW), є рефінансування субсидованої державної програми надання кредитів на придбання власного житла. Передбачається, що за допомогою цього гранту можуть бути рефінансовані близько 1 200 кредитів, що допоможе близько п'яти тисячам родин.
Повідомляється, що звичайна ринкова відсоткова ставка за наявними кредитами може досягати до 25 відсотків річних. Однак родини, які мають на це право, можуть отримати кредити за державною кредитною програмою під близько 3 відсотків річних. Житлова площа квартир, які фінансуються, не може при цьому перевищувати межу, встановлену державною кредитною програмою.
"Цим проєктом Німеччина підтримує людей, які постраждали від війни на Сході України, у забезпеченні їхнього економічного і соціального існування", - наголосила Анка Фельдгузен.
Житло, робота, добробут: що змінилося для переселенців (29.11.2017)
02:05
Надбудови в Києві: поза законом, естетикою та безпекою
У Києві регулярно спалахують скандали навколо несанкціонованих надбудов. Додаткові поверхи або чудернацькі балкони стають об'єктами численних скарг від містян. Адже це не лише псує естетику, але часто є й небезпечним.
Фото: DW/O. Zhuravliova
Надбудова на Майдані Незалежності
Останній гучний скандал - зведення незаконної надбудови на даху однієї з висоток на Майдані. Ситуацією зацікавилися правоохоронці й розпочали кримінальне провадження. Будівельні роботи кваліфіковано як самоправство, за що можна потрапити за ґрати на три місяці. Після громадського резонансу надбудовою зацікавилися також у КМДА.
Фото: DW/O. Zhuravliova
Додатковий поверх з видом на Володимирський собор
Ще один скандал у зв'язку з перебудовою даху виник навколо будівлі на вулиці Леонтовича, 1. Як повідомляється, власниця двох квартир на останньому поверсі вирішила їх розширити за рахунок надбудови. На сполох забили сусіди, побоюючись обвалу. Власниця квартир заявляла, що має усі необхідні дозволи. Наприкінці вересня департамент охорони культурної спадщини КМДА, однак, заборонив будівництво.
Фото: DW/O. Zhuravliova
Подільський монстр
Цю висотку, що постала у Києві на вулиці Нижній Вал, суд постановив знести або частково демонтувати ще у 2017-му році. Справа у тому, що будівля вийшла значно вищої, ніж планувалося спочатку: замість восьми поверхів - дванадцять. А такі висотки в історичній частині міста заборонені. Пропри рішення суду та суспільний резонанс, будинок досі стоїть непорушно.
Фото: DW/O. Zhuravliova
Музей у незаконній споруді
У цьому сучасному приміщенні біля станції метро "Театральна" от уже сім років працює Музей історії Києва. Але історія цієї будівлі, де мав спочатку розміститись торгово-офісний центр, скандальна. Цю споруду визнавали і незаконною, і такою, що несе загрозу для метро, яке проходить під нею. Врешті-решт під тиском громадськості забудовник передав споруду у користування музею.
Фото: DW/O. Zhuravliova
Легендарні цар-балкони
Балкони давно стали в Україні об'єктами народної творчості. Через заплутану та неунормовану дозвільну систему в місті масово з'являються різноманітні дивні конструкції, які псують зовнішній вигляд будинків та подекуди заважають сусідам. Київська влада обіцяє боротися зі зміною форми вікон і балконів та встановленням кондиціонерів на фасадах архітектурних пам'яток. Але результатів досі не видно.
Фото: DW/O. Zhuravliova
Засклені та утеплені
Ще одне болюче питання - хаотичне скління. Така процедура не потребує додаткових дозволів, а тому кожен охочий утеплює свій балкон на власний смак і розсуд. Боротьба з цим явищем поки що марна, хоча трапляються окремі місцеві ініціативи. Наприклад, у серпні цього року у Броварах, що під Києвом, заборонили розширювати та склити балкони й лоджії та встановлювати кондиціонери на фасадах будинків.