Такої кількості біженців, як упродовж першого кварталу 2015 року, Німеччина не приймала вже давно. Позитивну відповідь отримало кожне друге клопотання про надання притулку. Такі дані наводить федеральний уряд Німеччини у відповідь на запит Лівої партії, пише журнал "Spiegel" у номері за суботу, 23 травня.

Біженцям з таких країн як Сирія, Еритрея або Ірак забезпечується максимальний захист. Майже 100 відсотків з них отримали притулок. Крім того, за даними Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF), такий захист отримали шість прохачів притулку з Македонії, хоча балканська держава у листопаді минулого року потрапила у перелік безпечних для проживання країн.

У цілому, як зазначається у повідомленні, клопотання про надання притулку опрацьовуються значно швидше, ніж раніше. В середньому робота над оформленням усіх необхідних документів триває близько п’яти місяців. Однак наскільки швидко вирішується питання про надання статусу біженця, залежить від країни, з якої прибули прохачі притулку. Сирійці, наприклад, можуть розраховувати на відповідь упродовж чотирьох місяців, тоді як пакистанці чекають у середньому півтора роки.

Крім того, Німеччина стала рідше переправляти біженців в інші країни ЄС, посилаючись на положення Дублінської угоди, відповідно до якої розглядом клопотання зобов'язана займатися та з держав ЄС, територію якої біженець перетнув першою.

Біженці з України

У березні Манфред Шмідт з Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF) в інтерв'ю DW розповів, що кількість клопотань з України про надання політичного притулку в Німеччині зросла. За його даними, у 2013 році їх було 141, а у 2014-му їхня кількість збільшилася у 18 разів і сягнула 2657.

Таку тенденцію він повязує з військовим конфліктом, що триває на Донбасі. За словами Шмідта, більшість клопотань надходить з Донецької та Луганської областей.