Німецько-російські міжурядові консультації, які розпочнуться 16 листопада, стануть першими після повернення Володимира Путіна в президентське крісло. У Москві запланована зустріч кремлівського лідера з канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Разом вони візьмуть участь і в роботі форуму "Петербурзький діалог", який відбуватиметься в російській столиці паралельно з міжурядовими консультаціями.

Спочатку Путін, потім Медведєв

Німецько-російські зустрічі на найвищому рівні неодноразово відкладалися відтоді, як Путіна знову обрали президентом. І мало не склалося так, що після президентських виборів першим Німеччину відвідав не Путін, а його попередник на посаді президента, а тепер прем'єр-міністр Дмитро Медведєв. Меркель запросила його завітати до північнонімецького міста Штральзунд, де 31 травня відбувалась Рада країн Балтійського моря.

Медведєв, однак, не приїхав. Він відрядив свого заступника. Очевидно, такий хід з російського боку був пов'язаний з тим, що Медведєв не хотів випереджати Путіна: вже наступного дня в Берліні Меркель зустрілась з кремлівським лідером.

Візитний хаос

До речі, довгий час було абсолютно незрозуміло, коли Путін після повернення в Кремль відвідає Німеччину. Москва дала зрозуміти, що Путін спочатку може завітати до Білорусі, потім до Казахстану й лише згодом до Німеччини. Врешті-решт російський президент полетів до Берліна через Мінськ. У німецькій столиці він пробув лише кілька годин. Ще того самого дня Путін відправився далі в Париж.

Усупереч очікуванням федеральний президент Німеччини Йоахім Ґаук, у свою чергу, не відвідав Москву. Таким чином, у червні довелося відкривати рік Німеччини в Росії без нього. Можна собі уявити, що колишній священик з НДР Ґаук не має особливих симпатій до колишнього офіцера КДБ Путіна. Таку думку в кулуарах можна почути від німецьких політиків. Експерти й журналісти говорять про це відкрито.

Заклики без відповіді

Охолодження у відносинах між Берліном і Москвою почало відчуватися відразу після парламентських виборів у Росії в грудні 2011-го року. Німецький міністр закордонних справ Ґідо Вестервеллє виступив з вимогою перевірити повідомлення про фальсифікації під час голосування й підрахунку. З жалем відреагував німецький уряд також на той факт, що російські президентські вибори в березні 2012-го року не відповідали міжнародним стандартам.

Без відповіді залишився заклик Меркель, який вона спрямувала Путіну, провести в Росії політичну й соціальну модернізацію. Все відбулося з точністю до навпаки: в Росії ухвалили закони, які обмежують право на зібрання й демонстрації. Офіційні відомства тепер можуть таврувати як "іноземних агентів" кожну неурядову організацію, яка отримує фінансову допомогу з-за кордону.

Остання краплина

Усі ці закони розкритикували в Німеччині. Але останньою краплею став вирок у справі трьох учасниць жіночого панк-гурту Pussy Riot, який оголосили в серпні 2012-го року. Їх звинуватили у хуліганстві, розпалюванні ворожнечі відносно віруючих, й відправили на два роки до виправної колонії. Анґела Меркель назвала цей вирок "невиправдано жорстким" і таким, що "суперечить європейським цінностям".

Діаметрально протилежні позиції Берлін і Москва відстоюють у сирійському питанні. "Не на тому боці історії" перебуває Росія, підтримуючи Дамаск, заявив навесні 2012 року глава МЗС Німеччини Вестервелле. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на переговорах зі своїм німецьким колегою у Берліні 21 березня відповів: з усією повагою до Ґідо Вестервелле - не він пише історію.

Суперечки навколо сирійського питання

5 липня у Москві – знову ж таки після переговорів з Вестервелле - Лавров зробив випад у бік Меркель. Йшлося про те, що на зустрічі канцлера Німеччини й президента Росії 1 червня німці начебто попросили Москву надати притулок Асаду. "Наша сторона сприйняла таку пропозицію як жарт",- заявив Лавров, закинувши партнерам "нерозуміння російської позиції".

Значно болісніше реагують у Берліні не на слова, а на позиції Росії в Раді Безпеки ООН. У вересні в ній головувала Німеччина. І, як констатував постійний представник ФРН при ООН Петер Віттіґ, Москва, висловлюючи готовність застосувати право вето, блокувала роботу Ради Безпеки з сирійського питання.

…і навколо Шоккенгоффа

Суперечки навколо тексту липневої резолюції Бундестагу по Росії і дискусії про зміну формату або навіть розпуск "Петербурзького діалогу" - чергові етапи в хроніці німецько-російських відносин. Ініціатором цієї дискусії влітку 2012 року став координатор німецько-російської співпраці у МЗС ФРН Андреас Шоккенгофф. Але саме його критика Росії по Сирії викликала найрізкіші висловлювання між представниками Берліна й Москви. Отже, на німецько-російських міжурядових консультаціях тем для дискусій не бракуватиме.