Від 1 листопада ФРН скасувала плату за національні візи для українців. Ідеться передусім про документи, які дозволяють працювати, навчатися, проходити практику в Німеччині або возз'єднатися з родиною у цій країні. Таким чином Німеччина стала вже шостою країною ЄС, яка скасувала візові збори за оформлення таких типів віз. Раніше це зробили Польща, Латвія, Литва, Естонія та Словаччина.

За даними посольства Німеччини в Україні, загальна кількість виданих ним короткострокових віз до країн Шенгенської зони за дев'ять місяців поточного року у порівнянні з відповідним періодом минулоріч зменшилася на понад п'ять тисяч. Це можна пояснити зниженням кількості самих прохачів віз - із січня по серпень їх було на шість тисяч менше, ніж минулого року, зазначають у посольстві. Водночас українці отримали цьогоріч на дві тисячі більше "шенгенів" для багаторазового в'їзду до Німеччини.

Відсоток тих, хто отримав відмову у візі, у 2014 році знизився, нехай і несуттєво. Якщо з січня по вересень 2013 року у візі відмовили п'яти відсоткам прохачів, то за відповідний період 2014 року таких було вже 4,3 відсотка.

Не без проблемних випадків

Утім, декому з українців, які намагаються отримати візи до Німеччини, і досі доводиться переживати неприємні моменти. 23-річна політологиня із Запоріжжя Олеся Боб планувала поїхати до німецького Требніца на тижневий тренінг для молоді. Вона - членкиня міської організації "Європейська молодь України", цікавиться різними міжнародними проектами, за прикладом яких можна реалізувати ідеї у своєму регіоні. Зібрала відповідний пакет документів та подала його до київського візового центру на отримання шенгенської візи, розповідає вона DW.

Коли ж Олеся вже майже "сиділа на валізах" - за 10 днів до від'їзду в Німеччину - дізналася, що їй відмовили у візі. У причинах вказали - недостатньо професійного, економічного та родинного укорінення в Україні, хоча дівчина стверджує, що подала довідки з місця роботи, зазначила інформацію про батьків, а запрошення від проекту Local in Global засвідчувало мету поїздки до Німеччини. Олеся відразу подумала про апеляцію, проте коли дізналася, що її розглядатимуть цілий місяць, а до тренінгу лишалося трохи більше тижня, змирилася з невдачею. До Німеччини дівчина так і не поїхала. Проте досі не розуміє підстав відмови їй у візі і пов'язує їх із військовими діями на Сході України.

Експертка про скарги на посилення вимог

Те, що ситуація із видачею віз громадянам України країнами Шенгенської зони дещо змінилася, констатують і громадські діячі з України. Збільшилась кількість скарг громадян, відзначає очільниця громадської організації "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко. Прохачі віз вказують на посилення вимог щодо документів та зменшення кількості багаторазових віз з терміном дії на рік та більше. Хоча якихось офіційних даних із цього приводу немає, каже Сушко.

Тим не менш, така тенденція викликає занепокоєння в експертки, адже збільшення вимог до пакету документів відбувається на тлі діалогу України та ЄС щодо лібералізації візового режиму, у якому за останній час вдалося досягти значного прогресу. Як відомо, мета цього діалогу - запровадження безвізового режиму України з ЄС.

Посилена уважність посольств до візових заяв українців є реакцією на військові дії на Сході України, адже візи - це один із інструментів захисту громадського порядку та безпеки в країнах Євросоюзу, відзначає Сушко. Посилюючи візові вимоги, консульства перевіряють, чи відповідають реальні наміри візиту прохача візи заявленим, каже експертка.

Польща видає ще більше віз українцям

Одним із яскравих прикладів посилення заходів безпеки з боку посольств стало запровадження додаткових документів на отримання так званих шопінг-віз до Польщі, зазначає Сушко. Зокрема, починаючи з листопада українцям, аби отримати таку візу, необхідно документально підтвердити вид діяльності чи працевлаштування або наявність фінансових зобов'язань. Утім, експертка переконана: щойно ситуація на Сході ставатиме більш контрольованою та безпечнішою для громадян, а держава забезпечить соціальний захист внутрішніх переселенців, зникнуть, у тому числі, і подібні поодинокі візові ускладнення.

Незважаючи на збільшення документів для польських шоппінг-віз, Польща, за словами Сушко, і досі демонструє найкращий серед країн ЄС сукупний результат за усіма змістовно важливими складовими візової практики в Україні. За статистикою польського МЗС, у першій половині 2014 року країна видала українцям близько 388 тисяч віз, а це майже на 11 тисяч більше у порівнянні із цим же періодом минулого року. Відмови отримали трохи більше двох відсотків прохачів документів.

Окрім цього, найбільшу кількість віз до Шенгенської зони, зокрема, безкоштовно, за словами Сушко, видають Угорщина, Словаччина, Естонія та Литва. Дипустанови цих країн ще й рідше за все відмовляють українцям у візах.

Безвізовий режим не за горами?

Тож незважаючи на поодинокі труднощі та нові політичні обставини в Україні, шанси на успішне завершення процесу візової лібералізації між Україною та ЄС, за словами Сушко, високі. Вона каже, що це може статися вже наприкінці наступного року - якщо уряд у Києві демонструватиме практичну готовність до вирішення нових проблем та ефективно виконає взяті на себе раніше зобов’язання.

Серед найважливіших завдань української влади, за словами експертки, - запровадження біометричних паспортів, створення належних умов для їхньої видачі, удосконалення системи захисту персональних даних. Іще одним важливим завданням на шляху до безвізового режиму є посилення правоохоронного співробітництва між службами України та ЄС, зокрема підписання операційних протоколів з європейським поліцейським відомством Europol та європейським відомством з питань юстиції Eurojust.