У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.

16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.

Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.

Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.

До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.

У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).

У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.

27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.

Після початку російсько-українського конфлікту активісти в Україні почали кампанію проти придбання російських товарів. З січня 2016 року країни запровадили обопільне ембарго на багато продовольчих товарів, яке повинно було діяти до 5 серпня 2016 року або до моменту, коли одна з країн скасує своє ембарго. Чи змогли українці повністю відмовитися від російського виробника?

В українському списку забороненої для ввезення продукції 43 найменування продуктів харчування, а ось побутової хімії та засобів гігієни в ньому немає. Завдяки цьому російська косметика досі залишається найбільш доступною і популярною в Україні.

Російські засоби гігієни для ротової порожнини в широкому асортименті представлені в українських магазинах. Зубна паста виробництва РФ перебуває в тій же ціновій категорії, що і її українські аналоги.

Гігієнічні прокладки і тампони, які можна знайти на полицях українських магазинів, в основному, завезені з Росії. Дуже часто ці товари не мають спеціального маркування країни виробництва.

У січні 2015 року, приблизно через рік після початку бойкотування товарів з РФ в Україні, російський косметичний бренд відкрив свою філію в Україні. Тепер продукція марки "Чистая линия" виробляється на території України, що дозволяє назвати товар українським.

Дитячим підгузкам російського виробництва виявилося складно знайти український чи європейський аналог. Більшість українських сімей досі віддає перевагу саме російському виробнику. Головна причина - це співвідношення ціна-якість.

В основному, весь ринок дитячих товарів в Україні досі заповнений російськими виробниками. Винятком стало лише дитяче харчування, яке потрапило під українське ембарго.

В українських мережах супермаркетах, які заздалегідь готувалися до введення ембарго на російські товари, практично закінчилися запаси товарів виробництва РФ. Продукти харчування, вироблені в Росії, на полицях українських магазинів уже важко знайти.