1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німеччина – Україні: «Бухарест – не кінець світу!»

Євген Тейзе, Олександр Сосновський28 березня 2008 р.

Спілка українців Німеччини скликала усіх небайдужих на акцію протесту до будівлі Міністерства закордонних справ ФРН. Вона протестує проти намірів німецького керівництва заблокувати приєднання України до ПДЧ НАТО.

Генсек НАТО Яап де Хооп СхеферФото: AP

Ще не уляглися пристрасті, викликані інформацією про те, що уряд Німеччини блокуватиме в Бухаресті спроби приєднання України до плану набуття членства в НАТО, як захвилювалася українська діаспора.

Тут вважають, що на наміри Німеччини негативний вплив вчинив Володимир Путін під час його недавньої зустрічі з Анґелою Меркель. У листівці про проведення демонстрації було навіть вжито незвично жорсткий вираз «Пакт Путін-Меркель». Організатори вважають, що Україна повинна бути у НАТО:

«Нас, українців, які тут живуть за межами України, особливо в Німеччині, також хвилює ця проблема. Тому що ми дізналися, що Німеччина скептично ставиться до того погляду, що Україна вже готова до цього кроку», - прокоментувала акцію протесту представник Спілки Людмила Млош.

Центральна Спілка українців в Німеччині і Українська Всесвітня Координаційна Рада закликали співвітчизників вийти на майдан перед німецьким МЗС із гаслом «Місце України - в Європі і НАТО».

Проте активісти Спілки кажуть, що мета акції - не загострити ситуацію, а показати, що діаспора - за вступ в НАТО. Організатори акції збираються ще до початку самміту альянсу в Бухаресті звернутися з письмовою заявою до НАТО та МЗС Німеччини:

«Ми написали в Брюссель листа - відправимо мабуть сьогодні. Звичайно будемо писати листа обов’язково і в міністерство закордонних справ Німеччини», - підтвердила ці наміри Людмила Млош.

Німецький політолог Райнер Лінднер в інтерв’ю «Німецькій хвилі» пояснив, чому така скептична позиція уряду в Берліні щодо негайного надання Україні та Грузії плану дій з набуття членства в НАТО. Цієї позиції дотримується, до речі, не лише Німеччина, але й Франція та низка інших країн ЄС.

Німецька преса пояснює обережність Берліна у цьому питанні небажанням дратувати Росію, яка виступає категорично проти членства своїх сусідів у НАТО. Утім, Райнер Лінднер переконаний, що цей аргумент не є головним:

«Таке швидке надання Києву плану дій могло би призвести до драматичної, довготривалої блокади в українській політиці. Ані Україна, ані Євросоюз не зацікавлені у цьому. Тим більше, Німеччина, яка під час свого нещодавнього головування в ЄС чимало зробила, аби прискорити підписання поглибленої угоди з Україною», - зауважує німецький політолог.

Для розвитку співпраці як з Європейським Союзом, так і з НАТО, на думку Лінднера, важливішою є стабілізація політичної і економічної ситуації в Україні, ніж термінове надання натівського плану дій:

«Бухарест – це не кінець світу. До речі, я вважаю наступний ювілейний саміт НАТО набагато більш почесною нагодою для надання Україні і Грузії Плану дій з набуття членства в Альянсі», - каже Лінднер.

Експерт берлінського фонду «Наука і політика» зауважує, що до наступного саміту Києву доведеться зробити чималі «домашні завдання» - від інформування українців про НАТО до пошуку політичного консенсусу. Завадою для членства у НАТО Грузії є «заморожені конфлікти» в Абхазії і Південній Осетії, нагадує політолог.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW