Німецький туроператор MediKur-Reisen GmbH вже в вересні запропонує своїм клієнтам поїздки у новому напрямку – на курорти Криму. Компанія понад 10 років спеціалізується на оздоровчих та лікувальних подорожах. Західних туристів на півострові приваблять багаті природні ресурси та висока кваліфікація медичного персоналу місцевих санаторіїв, переконаний комерційний директор MediKur-Reisen GmbH Райнер Левенберґ. На його думку, у Криму є всі передумови, щоб конкурувати з “класичними” європейськими курортами у Чехії, Угорщині та Польщі. Найбільшою перепоною на цьому шляху може стати слабкий рівень знання німецької мови серед лікарів.

DW: Чи може Крим конкурувати з іншими європейськими курортами з огляду на сервіс, ціни та природні ресурси?

Райнер Левенберґ: Що стосується медичного потенціалу та фахової кваліфікації персоналу в санаторіях і оздоровчих готелях – Крим може запропонувати не менше, ніж інші країни. Звісно, ще є куди розвиватися. Нашим першим завданням, яке ми собі поставили спільно з Міністерством курортів і туризму АРК Крим на наступні місяці – створити необхідну туристичну інфраструктуру, щоб гості з Німеччини відчували себе в надійних руках. Також важливо, щоб лікування могло здійснюватися без усіляких бар’єрів, особливо мовних.

DW: Які курси лікування ви пропонуватимете в Криму?

Зважаючи на природні лікувальні ресурси, ми в першу чергу запропонуємо курси для лікування опорно-рухового апарату, дихальних шляхів та серцево-судинної системи. Можливо, також запропонуємо лікування шкірних захворювань і алергій.

DW: Куди саме від Вас прямуватимуть німецькі туристи?

Співпраця лише зароджується. Перших гостей плануємо відправити у Крим вже восени, тож співпрацюємо з готелями та санаторіями в Алушті, Ялті, Севастополі, Євпаторії та Саках. Тобто йдеться про п’ять курортних зон.

DW: Туристи із західної Європи можуть розраховувати на дешевий чи радше дорогий відпочинок у Криму?

Про дешевий відпочинок явно не йдеться. У Крим складно знайти навіть вигідний квиток на літак. У цьому контексті доцільніше обрати узбережжя Чорного моря у Болгарії або полетіти в Угорщину. Тобто "нижчих цін" точно не буде. Ми орієнтуємося на середній рівень цін. Варто визнати, що в Криму за цей кошт можна отримати набагато більше, ніж деінде. Тобто якщо я у Ялті, наприклад, пройду курс інтенсивного лікування, то співвідношення між ціною і якістю буде значно кращим, ніж на багатьох "класичних" європейських курортах.

DW: З якими "класичними" європейськими курортами доведеться конкурувати Криму?

Все залежить від природних ресурсів. Якщо комусь закортіло подихати свіжим морським повітрям, то він може поїхати і на узбережжя Балтійського моря в Польщі. Такого не може запропонувати, наприклад, Чехія. Але якщо комусь цікаві процедури з лікувальними грязями, то він обере Чехію. Тож, як ви вже самі помітили, в Криму зосереджені ті лікувальні засоби, які "розкидані" по всій Європі. У цьому і полягає основна перевага півострова. Я не стверджую, що в Польщі чи Чехії немає курортів, які не пропонують лікувальних засобів. Але вони рідко пропонують їх у такій кількості і з настільки розвиненою медичною інфраструктурою. Це можна назвати майже унікальною особливістю України і Криму.

DW: Чого слід побоюватися туристу з Німеччини, який вирішив поїхати на оздоровлення у Крим?

Найгірше для людини, що приїхала на лікування – неспроможність порозумітися з лікарем. В першу чергу ми маємо подбати про те, щоб консультації проходили німецькою мовою. І їх має проводити сам лікар, а не перекладач. Тобто лікар має і розмовляти німецькою, і розуміти німецьку. Без знання мови він не зможе розібратися з історією хвороби. А це ж найважливіше. А коли пацієнт упевнений, що він отримує якісне лікування під час своєї оздоровчої поїздки, яка, до речі, триває не менше 14 днів, то він готовий змиритися і з усім іншим. Нам спільно з Міністерством і нашим місцевим представництвом доведеться плідно попрацювати, для того, щоб створити у цій сфері всі необхідні передумови.

DW: З якими складнощами довелося зіткнутися у співпраці з українськими партнерами?

Були певні непорозуміння, коли йшлося про дотримання домовленостей або умов контракту. Або, коли доводилося визначити "хто саме", "що саме" і "кому саме" передає або просто розділити сфери відповідальності. Іноді домовитися видавалося складніше, ніж, скажімо, з партнерами з інших країн.

DW: Останнім часом Україна почасти з’являється на передовицях західних медіа не в найкращому світлі. На вашу думку, це ніяк не вплине на настрої туристів?

Я не думаю, що це матиме якийсь негативний відбиток. Звісно, у той чи інший час з’являються негативні повідомлення. І про Україну зараз говорять не найкращі речі. Але цікавість серед потенційних гостей перемагає. Я думаю багато хто хоче на власні очі побачити, що там відбувається і не піддаються залякуванню.