Стамбул. Друга година ночі. В шляхетному клубі Open Air Club Sortie панує розкута атмосфера. Ді-джей міксує один диск із турецькою поп-музикою за іншим, народ на танцювальному майданчику в захваті.

«Сорті» - особливе місце. Чимало гостей приїздять сюди на власному Ferrari, а хтось може прибути й на яхті – клуб знаходиться прямо на березі Босфору, під мостом. Тут є навіть власний причал, так що можна з палуби ступити прямо на танцювальний майданчик.

Мемет, один із відвідувачів, у захваті: «Як правило, сюди приходять заможні люди. Люди з вищих щаблів суспільства і такі, які одягаються так, ніби вони теж до них належать. В тому числі жінки, які намагаються піймати на вудочку багатого холостяка. Високі підбори для них – стандарт. Я з задоволенням сюди прихожу, бо тут приємно. Хоча клуб здається мені трохи снобістським, тут можна добре повеселитися. Цікаво дивитися на людей».

Дехто втрачає інтерес до клубу, коли чує про ціну за вхід – 50 турецьких лір, що в перерахунку – понад 250 гривень. За те, щоб подивитися на самопроголошену еліту турецького суспільства, треба платити.

Смачні закуски й соуси

Перш ніж пірнати з головою в нічне життя Стамбула, варто поїсти. Класичну турецьку кухню можна знайти в кварталі «Тюнель» поруч із баштою Галата – одним із символів турецького мегаполіса. Тут багато людей сидять просто на вулиці перед ресторанами. Студентка з Ірану Ноосхін в захваті: «Турецька їжа дуже добра. Я не знала цього, поки не приїхала сюди. Вона просто чудова, така смачна і така інша. Турки багато готують із зеленню та шпинатом, а ще в них дуже смачні соуси».

До витончених турецьких закусок подають ракі – анісову горілку. Щоправда, алкоголь у Туреччині дорогий, на нього там особливо високі податки.

Танці до нестями

Центр нічного життя Стамбула – район Байоглу. Тут найбільше дискотек та нічних клубів. Один із найбільш популярних називається клуб Araf. Сюди приходять не для того, щоб подивитися на вродливих молодих жінок, а щоб танцювати до нестями. Здається, що всередині клубу температура за 60 градусів Цельсія.

До речі, сюди залюбки приходять студенти з країн Європейського союзу, які навчаються в Туреччині за обміном. Тут немає ані дрес-коду, ані суворих охоронців на вході. Загалом тут просто весело, каже ця американка: «Вони грають будь-яку музику і не вимагають грошей за вхід. Настрій просто супер! Платити не треба, лише коли щось замовляєш».

Музика на всю потужність

За кілька метрів від клубу Araf знаходиться Machineclub. У музичному сенсі тут усе інакше. Цей клуб дуже маленький, не більше за звичайний гараж. Ді-джеї тут стоять у клітці. Юна туркеня Еліф каже, що їй тут дуже подобається: «Тут грає музика в стилі «електро» й «техно». Ді-джеї – мої друзі, вони називають себе Osman Productions. Музика тут чудова і сюди приходять цікаві люди, незвичні».

Ді-джеї в Machineclub інколи переходять межу між музикою і звичайним гуркотом, вмикаючи апаратуру на максимальну потужність. Справжній рух тут починається після третьої ночі.

Автор: Кіліан Пфеффер / Роман Гончаренко

Редактор: Наталя Неділько