П’ять членів Нобелівського комітету, визначені парламентом Норвегії, оголосили в п’ятницю своє рішення про те, що 2009 року премію миру отримає Барак Обама. В обґрунтуванні комітету зауважується, що президент США гідний почесної нагороди за його «незвичайні зусилля» для «зміцнення міжнародної дипломатії та співпраці між народами». Обамі вдалося, ще й рік не перебуваючи на посаді президента США, створити новий клімат у міжнародних відносинах, переконаний Нобелівський комітет.

Багато за короткий час

Крім цього в обґрунтуванні зроблено наголос на тому, що під час ухвалення рішення на користь Обами значну роль відіграли відкрита ним перспектива світу без ядерної зброї та готовність іти на зустріч ісламському світу. Ці ідеї президент США виклав у своїх промовах у Празі та Каїрі, які вважають поки кульмінаційними подіями його зовнішньополітичної діяльності. «Світ має об’єднатися проти поширення ядерної зброї. Настав час для світової спільноти сказати своє вагоме слово», - наголосив Обама у квітні в чеській столиці. У Каїрі ж американський президент він простягнув руку до примирення з ісламським світом. І цей його сигнал був дуже позитивно сприйнятий.

48-річний Обама – перший чорношкірий президент США, обіймає посаду з січня цього року. Попри короткий строк при владі йому вдалося змінити зовнішню політику США в такий спосіб, що у світі закладено початки для зняття напруження. Член Нобелівського комітету, норвежець Торбйорн Яґланд підкреслив: «Вже за те, що він почав робити, перебуваючи на посаді президента, за його внесок у поліпшення клімату в міжнародних відносинах, Барак Обама гідний отримати Нобелівську премію миру».

Нагорода на перспективу

Нобелівський комітет завжди намагається своїми рішеннями про визначення лауреатів премії миру стимулювати й підтримувати ще не завершені процеси досягнення миру. Такими лауреатами було свого часу канцлер ФРН Віллі Брандт та радянський партійний лідер Михайло Горбачов.

Оглядачі наголошують на тому, що зі вступом на посаду президента Барак Обама започаткував у дуже швидкому темпі кілька ініціатив, які дали підставу пов’язувати його особу з чіткою перспективою досягнення миру в світі. Йдеться зокрема про готовність виводити американські війська з Іраку і йти на прямі переговори у конфліктах навколо атомних програм Ірану та Північної Кореї.

До Росії від Обами надійшли сигнали розрядки у відносинах, зрештою президент США відмовився і від запланованого розміщення американської системи ПРО у Східній Європі, яку Кремль вважав загрозою для себе. Нині Москва та Вашингтон ведуть переговори про скорочення своїх арсеналів ядерної зброї.

Вже четвертий американський президент-лауреат

Барак Обама – вже четвертий президент США, якому вручать Нобелівську премію миру. До нього лауреатами ще під час президентства ставали Теодор Рузвель і Вудро Вілсон. Екс-президента США Джиммі Картера почесною нагородою була відзначено нещодавно, 2002 року.

У світі загалом позитивно оцінили рішення нагородити Нобелівською премією миру Барака Обаму. У стриманих реакціях це рішення називали «занадто швидким».

Леся Юрченко / Наталя Неділько / dpa /AP