Ставлення німців до американської політики – неоднозначне. З одного боку, багато що сприймається критично, і йдеться не тільки про в'язницю в Гуантанамо. З іншого боку, тут ретельно відстежують, скільки уваги приділяють Німеччині по той бік Атлантики. Відколи Барак Обама чотири роки тому переїхав до Білого дому, оглядачі знову і знову вказують, що Німеччину могли би цінувати і більше. На чому ж ґрунтуються такі оцінки?

Чи не найбільше відмінність впадає в око, якщо порівнювати стосунки Меркель з попередником Обами. Джордж Буш зовсім інакше поводився з Меркель. Важко, наприклад, уявити собі Обаму, який би масував плечі федеральної канцлерки (як це робить на фото Буш). «Близька дружба» з попереднім президентом США, може, й не імпонувала Меркель, та мала свої причини. Американському консерватору подобалася вже сама біографія жінки, котра виросла в часи комунізму і скористалася отриманою свободою, щоб піднятися на кар'єрну вершину. Крім того, Меркель – послідовниця Ґергарда Шредера, який активно критикував війну Буша проти Ірака.

Чи сердився Обама на Меркель?

Президентство Обами має дещо іншу німецьку передісторію. Коли він був ще кандидатом 2008 року, то хотів проголосити в Берліні промову, яку б блискуче сприйняли у США. Його штаб прагнув організувати промову на тлі Бранденбурзьких воріт. Натомість Обамі запропонували стандартне місце біля Тріумфальної колони, звідки Бранденбурзькі ворота видніються лише вдалині. Тоді оглядачі подейкували, що Обама трохи образився. Проте його берлінський виступ зрештою таки мав успіх у США.

Після того, як Обаму обрали президентом, Меркель почала терміново налагоджувати хороші відносини. Не минуло й півроку, як Обама в червні 2009 прибув до Німеччини. Приводом для візиту були відвідини колишнього концентраційного табору Бухенвальд, який у 1945 році допомагав визволяти від нацистів двоюрідний дідусь Обами. Також президент США відвідав Дрезден і військову лікарню США Ландштуль. Під час візиту Обама й Меркель мали вдосталь можливостей, щоб познайомитися краще. Після того американський президент назвав канцлерку другом і похвалив за « аналітичні здібності та манеру чітко висловлюватися».

Постійні зустрічі, але не офіційні візити

Незадовго до того візиту Обама був на саміті НАТО в німецькому Баден-Бадені. Під час подібних форумів – НАТО, саміт «Великої вісімки» та інших – Меркель та Обама часто спілкувалися. Меркель також не раз побувала в Вашингтоні. Під час одного з візитів її двічі вшанували, як мало кого з політиків найвищого рангу. У червні 2011 року Обама вручив канцлерці Медаль миру – найвищу цивільну нагороду США. А ще на її честь відбулося державне прийняття в саду Білого дому. Газета «Вашингтон Пост» вийшла тоді під заголовком: «Тепер це Анґела та Барак», адже після того візиту політики почали називати одне одного на ім'я.

Напередодні вищезгаданих подій Обама використав саміт «Великої вісімки» у Франції, щоб побувати в Ірландії, Великобританії та Польщі. До Німеччини не завітав. У ФРН це сприйняли критично, не забувши згадати, що Німеччина на засіданні Ради безпеки ООН саме утрималася від голосування за надання військової допомоги повстанцям у Лівії. Фактично подорож Обами була запланована задовго до голосування. Візит до Берліна не передбачався, бо президент мав зустрітися з канцлеркою в Вашингтоні.

Німеччина більше не в фокусі

Зрештою, в часи першого президентства Обама жодного разу не побував у Берліні з офіційним візитом. Німеччина, схоже, вже не в центрі американської уваги, як це було в часи поділу на ФРН та НДР і пізнішої ейфорії від возз'єднання країни. Проте німці та американці ефективно співпрацюють у багатьох сферах – у Афганістані, на Близькому Сході тощо. Розбіжності в ділових питаннях та геополітичних інтересах, наприклад, коли йдеться про вступ Туреччини до ЄС, намагаються брати до уваги або вирішувати конструктивно.

Прикметно, що під час теледебатів Обами та Мітта Ромні на теми зовнішньої політики не тільки Німеччина, а й Європа не грали жодної ролі. Публіка не запитувала суперників про це: американці більше цікавляться іншими темами.