Статистичні дані далеко не оптимістичні. За офіційними даними, валютні надходження в Україні від експорту товару за перші шість місяців 2015 року скоротилися на 36 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року. Одна з головних причин: бойові дії на сході України. Адже там розміщено чимало орієнтованих на експорт українських підприємств.

До початку збройного протистояння частка Донбасу в загальноукраїнському експорті сягала від 20 до майже 25 відсотків, повідомили DW у донецькому обласному управлінні державної служби статистики України. Нині без урахування зони АТО експорт товарів і валютних надходжень в Донецькій області за п’ять місяців 2015 року скоротився майже втричі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Основними статтями експорту на території Донеччини, що підконтрольна Україні, все ще залишається продукція металургійної галузі й машинобудування. Однак найбільш потужніші металургійні підприємства, які розташовані в Маріуполі, працюють з перебоями: внаслідок війни виявились розірваними чимало виробничих ланцюгів. Крім того, Україна фактично втратила російський ринок збуту, вказують опитані DW експерти.

Війна та розірвані зв’язки

Деякі експерти оцінюють ситуацію доволі песимістично. Скорочення обсягів експорту на Донбасі майже втричі поки що нічим не можна компенсувати, вважає фінансовий аналітик, експерт соціологічної компанії Центр прикладних досліджень Юрій Щедрін. "Відновити валютні надходження наразі мало реально - війна, розірвані виробничі ланцюги і відсутність прямих іноземних інвестицій заважають цьому", - наголошує експерт.

Звичайно, падіння обсягів експорту через ситуацію на Донбасі дуже болюче для України, зазначає DW експерт з економічних питань Володимир Сіденко. Але він вказує й на те, що така тенденція почалася ще до війни, й причина криється в застарілому виробництві. "Експортний потенціал Донбасу та роль лідера з валютних надходжень підірваний не стільки через війну, скільки через не модернізовану структуру економіки, яка дедалі менше вписується в пріоритети попиту на світовому ринку", - зазначає Сіденко.

Заяви про потенціал ситуацію не покращують

Безумовно, та ж сама металургія, які і сфери машинобудування, що втратили російський ринок, можуть бути конкурентоспроможними. Але для цього потрібні інвестиції і пошук нових схем кооперації на всіх світових ринках, щоб уникнути монопольної залежності від одного споживача, як це колись склалося з Росією в окремих галузях, підкреслює Сіденко.

Серед основних галузей, які частково можуть компенсувати втрати від скорочення експорту в металургії та машинобудуванні, експерти називають агропромисловий сектор. Але з ним та сама проблема - потрібна модернізація. Як застерігають експерти, без неї можна десятиліттями розповідати про невикористаний потенціал.

"От потенціал збільшувати валютні борги - він великий, а заробляти за рахунок розширення експорту - він низький", - наголосив голова всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов. На його думку, навіть аграрний сектор економіки, про перспективність якого повідомляється всі роки незалежності, насправді суттєво ситуацію не вирішує.

Можна розглядати багато привабливих ринків - і арабські країни, африканські на узбережжі Середземного моря, й Індію, й Китай. Але якщо продавати сировину, то поки її транспортують до Китаю, вона стане дорожчою, ніж у самому Китаю. А кінцевий продукт вимагає інвестицій в нові підприємства, які б виробляли продукти харчування, які можна відповідно й транспортувати, зазначає вчений.

Привабливий інвестиційний клімат наче Фата Моргана

Щоб вийти з економічної кризи є один єдиний сценарій для всіх країн - це залучення грошей в галузі, орієнтовані на експорт, зауважує в розмові з DW експерт з інвестиційного клімату Сергій Осаволюк. Він також підкреслює, що структура економіки загалом в Україні і в першу чергу в Донецькій області - застаріла. Це приносило валютні надходження, але індустріальні галузі без модернізації не можуть вважатися перлиною економіки, каже співбесідник.

Щоб казати про розвиток інших галузей, орієнтованих на експорт, потрібні інвестиції. Але тут якраз і полягає ключова проблема, каже експерт. Україна так і не створила привабливого інвестиційного клімату, про який так багато говорять. "Його не було створено за мирної ситуації, а сьогодні, за умов військового конфлікту й говорити нема про що", - зазначає Осаволюк і вказує при цьому на інші негативні фактори для економічного розвитку: "Я вже не кажу про корупцію. Доки ми будемо мати прокурорів, які на кишенькові витрати знаходять по 500 тисяч доларів, то точно про реформи в економіці та її модернізацію не йтиметься".