Німецький уряд реагує на розвиток ситуації в Сирії із підкресленою обережністю. При тому, що федеральна канцлерка Анґела Маркель, як і інші західні політики, майже не сумнівається у тому, що режим Ассада застосовував у Сирії хімічну зброю. Через свого речника Меркель заявила, що ймовірне застосування отруйного газу не повинне залишитися без наслідків. "Якщо таке застосування підтвердиться, міжнародне співтовариство муситиме діяти", - заявив міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле. За його словами, у такому випадку Німеччина вважатиме подібні наслідки виправданими.

Проте ані канцлерка, ані очільник німецького МЗС не уточнили, про які "наслідки" може йтися. Так само без відповіді залишається питання, чи узагалі і в якій формі Німеччина братиме у них участь.

Політика стриманості

На думку політолога Андре Банка з гамбурзького Інституту близькосхідних досліджень GIGA, висловлювання німецьких політиків межують із невизначеністю. "По-справжньому незалежної позиції у німецькій політиці стосовно Сирії немає", - вважає експерт. Проте ФРН, за його словами, принципово позиціонує себе на боці західних союзників, котрі зараз уголос розмірковують про військове втручання у Сирію.

Причину обережної поведінки Німеччини можна побачити в недалекому минулому. Відмова ФРН брати участь у війні в Іраку хоч і сприяла перемозі тодішнього канцлера Ґергарда Шредера під час парламентських виборів 2002 року, проте негативно вплинула на відносини країни із західними союзниками, зокрема із США. 2011-го Берлін знову засмутив своїх партнерів по НАТО. Під час голосування у Раді Безпеки ООН стосовно військового втручання в Лівію Німеччина утрималася і таким чином опинилася - на відміну від найближчих союзників США, Франції та Великобританії - на боці Китаю та Росії, котрі так само утрималися.

Німеччина поміркованіша за союзників

Очевидно, подібного розвитку подій у випадку із Сирією хочуть уникнути. Через це Німеччина узгоджує свою політику стосовно Сирії із іншими європейськими країнами, вважає Андре Банк. Однак позиція німецького уряду, на відміну від Франції або Великобританії, є дещо більш поміркованою, наголошує експерт.

Це проявилося зокрема в питанні озброєння сирійських повстанців. Під тиском Франції та Великобританії Євросоюз скасував ембарго на постачання зброї до Сирії. Німеччина ж хоч і активно виступала за запровадження спільних санкцій проти режиму Ассада, проте відмовилася від постачання зброї повстанцям. Водночас Берлін надає їм невійськове спорядження на кшталт бронежилетів, а також гуманітарну допомогу.

Бажане політичне вирішення

Німецькі політики незалежно від партійної приналежності наголошують на своїй зацікавленості у політичному розв'язанні конфлікту. "З огляду на драматичний розвиток гуманітарної ситуації у Сирії нагально потрібно виробити спільну лінію Ради Безпеки ООН", - вважає речник із зовнішньополітичних питань фракції Християнсько-демократичного союзу в Бундестазі Філіпп Міссфельдер.

Проте, ця перспектива видається дуже віддаленою. Росія та Китай, котрі мають право вето у Раді Безпеки ООН, донині перешкоджали появі резолюції щодо Сирії. Обидві країни побоюються того, що таку резолюцію можна буде використати для повалення сирійського президента Башара аль-Ассада. Однак зовнішня політика Німеччини націлена саме на Сирію без Ассада, наголошує Міссфельдер.

Саме через це ФРН вже на початковому етапі підтримувала сирійську опозицію. Після заснування сирійськими опозиційними групами організації "Національна коаліція сирійських революційних та опозиційних сил" офіційний Берлін визнав її "легітимним представником сирійського народу". Німеччина входить до "Групи друзів сирійського народу", з допомогою якої ЄС, США та багато арабських країн координують їхню допомогу сирійській опозиції.

Гуманітарна допомога

Разом із Об'єднаними Арабськими Еміратами Німеччина спрямовує зусилля на економічну відбудову Сирії. Ініціативою обох країн було створення Фонду допомоги, кошти якого сирійська опозиція може використовувати для фінансування проектів відбудови інфраструктури або водопостачання.

Фінансує Німеччина і пряму допомогу постраждалим від війни сирійцям. Починаючи з 2012 року уряд ФРН виділив понад 193 мільйони євро на гуманітарну допомогу у Сирії та сусідніх із нею країнах. У Йорданії, Туреччині, Лівані та Іраку шукають притулку майже 1,9 мільйонів сирійців. У цих країнах Німеччина підтримує передусім ООН та неурядові організації, котрі надають допомогу біженцям.

Уникнути прямої участі у військовій операції

Та попри те, що гуманітарна допомога й бажання знайти політичне вирішення конфлікту є пріоритетами німецької політики щодо Сирії, військову підтримку також не можна повністю виключати. За словами політолога Андре Банка, якщо дійде до військового втручання, "Німеччина, напевно, не буде на першому плані". Проте він наголосив, що існують непрямі можливості для участі у військовій операції.

Німецькі ракети Patriot базуються біля турецько-сирійського кордону. Якщо Сирія нападе на Туреччину з південного сходу, ці ракети можуть застосувати. Німецький військовий флот має багато кораблів у Середземному морі, котрі можуть допомагати у розвідувальних операціях у Сирії. Окрім того, можливою є підтримка німецькими літаками-заправниками винищувачів та бомбардувальників союзників - як це було під час французької військової операції в Малі.