Упродовж десятиліть Фінляндія добре жила зі своїм військовим нейтралітетом. Це було практичне державницьке міркування. Країні на північному сході Європи з її 1300-кілометровим кордоном з Радянським Союзом (а потім з Росією) вдавалось зберігати свою західну суспільну систему впродовж усієї Холодної війни, вона була суверенною і водночас мала тісні економічні зв'язки з Росією. Також вступ Фінляндії до ЄС у 1995 році не став проблемою для Москви. Фіни не хотіли ставити під удар вигідність власних позицій і провокувати Москву. Приєднання до НАТО було би такою провокацією. І з російської точки зору воно лишається провокацією й досі.

Але з українською кризою та анексією Криму Росією з фінською стриманістю покінчено. Міністри оборони та закордонних справ Фінляндії та інших нордичних країн назвали нещодавні військові навчання поблизу своїх кордонів та численні порушення на кордонах "провокаційними". Північні країни, зокрема нейтральні Фінляндія та Швеція, прагнуть до тіснішої співпраці між військово-повітряними силами, ВМС та в сфері обміну розвідданими задля захисту від можливої агресії з боку Росії.

Обов'язок допомогти лише членам Альянсу

Данія, Норвегія та Ісландія як члени НАТО у разі агресії можуть розраховувати на підтримку членів Альянсу - включно із могутніми США, - а от Швеції та Фінляндії доведеться в разі надзвичайної ситуації стояти самим за себе. Це має змінитися, вважають провідні фінські політики та військові. Торік майже дві третини фінських офіцерів висловилися за вступ до НАТО.

Подібної думки дотримуються й політики. Однак, на відміну від офіцерів, вони мусять зважати й на думку громадськості напередодні виборів, які мають відбутися цієї неділі. "Не варто виключати членство в НАТО": так обережно висловився консервативний прем'єр-міністр країни Александер Стубб, один з найбільших прихильників вступу до НАТО. Стубб знає, що фіни здебільшого хочуть залишатися нейтральними. 57 відсотків висловилися за нейтралітет в останньому опитуванні у лютому - така ж цифра була і в серпні 2014 року.

Гордість за свою незалежність

Нільс Торвальд - ліберальний представник Фінляндії у Європарламенті і автор книги про Росію. У розмові з Deutsche Welle він пояснює таку суспільну думку в його країні гордістю фінів: "Ми були єдині, хто в Другій світовій війні воював з Росією і залишився незалежним. Ми не були окуповані. Всі інші були у тій чи іншій формі окуповані, в тому числі Німеччина". І ця гордість тісно пов'язана із фінським нейтралітетом.

Однак ситуація змінилася. Торвальд передбачає: "Якщо Росія у найближчі чотири роки продовжуватиме свій агресивний порядок денний, якого вона дотримувалася впродовж минулого року, це нас змусить стати членом НАТО". Водночас Торвальд не вірить, що Фінляндії щось загрожуватиме. Це радше загальна проблема Європи. "Хоча ми і не очікуємо небезпеки Фінляндії, однак ми розуміємо, що присутній великий неспокій щодо майбутньої зовнішньої політики Росії".

Санкції нашкодили Фінляндії також

Хоча Фінляндія з 1994 року співпрацювала з НАТО як частина так званого "Партнерства заради миру", а також брала участь у очолюваних НАТО місіях, як наприклад в Афганістані, вступ до Альянсу - це зовсім інша річ. І хоча дана тема взагалі не стоїть на політичному порядку денному, російське керівництво міркування на цю тему розглядає як підставу для "особливого занепокоєння". Стубб назвав це "брязканням зброєю" і відтак не дозволяє, щоби це на нього впливало. "Жодна інша країна не може накладати вето на рішення Фінляндії", - сказав прем'єр-міністр фінській радіостанції.

Але Фінляндія нині розглядає конфлікт з Росією у невійськовому вимірі та без участі НАТО. Через санкції ЄС проти Росії особливо постраждала торгівля між Фінляндією та Росією. Переконаний прихильник Європи, Стубб все рівно певен, що санкції правильні. Однак, згідно з опитуваннями, він програє вибори - хоч і не суто через його ставлення до НАТО чи питання санкцій, але і через це теж.

Все змінюється

Претендент на прем'єрство Юха Сіпіля з Партії Центру не вірить у зближення з НАТО. Він підтримує двостороннє порозуміння з Москвою, яке допоможе у вирішенні фінських економічних проблем. Але Нільс Торвальд не вірить, що членство в НАТО серйозно вплине на торгівлю з Росією. Росія жорстко протестуватиме, "але в довгостроковій перспективі ми повернемося до нормальних відносин".

Питання членства в НАТО з огояду на незгоду з боку населення не постане ані сьогодні, ані завтра. Але Торвальд бачить імовірні зміни: "Через поведінку Росії європейська безпекова політика не є стабільною і може змінитися вмить". Так само і фінський нейтралітет, вважає Торвальд, може за пару років скінчитися. І навіть гордість за свою історію нічого не змінить.