Переконавшись в тому, що енергозберігаючі лампи економлять гроші, українці зараз все більше надають перевагу саме їм. Український уряд своїм розпорядженням навіть заборонив бюджетним організаціям з 1 січня 2009 року купувати лампи розжарювання, таким чином зобов’язавши використовувати енергоощадні освітлювальні прилади. Щороку в Україну завозять до тридцяти мільйонів штук люмінiсцентних ламп.

В Україні немає пунктів збору ламп

Проте тут досі всі мовчать про утилізацію ртуті, що знаходиься в енергозберігаючих лампах. У стандартній енергозберігаючій лампі міститься від 3 до 5 міліграмів ртуті. А ртуть – одна з найтоксичніших речовин і може завдати серйозної шкоди здоров’ю людини. Тому зрозуміло, що просто викидати на смітник такий лампу, яка відпрацювала свій термін, не можна. Однак хто знає про це і дотримується заборони, на якій наголошує виробник на кожній коробці з енергозберігаючою лампою?

Експерти кажуть, що в Україні лише 2% людей читають інструкцію з використання люмінесцентних ламп і свідомо хочуть за правилами здати такі лампи на переробку. Але пунктів збору і системи утилізації ртутновмісних ламп в Україні не має. Тож небезпечні лампи разом з побутовими відходами привозять на сміттєзвалище, де ртуть проникає в грунт, або на сміттєзавод, де такі лампи спалять, або в кращому разі відберуть і здадуть на промислову переробку.

Хто платитиме за переробку?

Такою утилізацією енергозберігаючих ламп займається полтавське ТОВ «Фірма Діола». Директор підприємства Олексій Согоконь каже, що до них іноді люди власноруч приносять на переробку такі лампи. Їх приймають безкоштовно, але без ентузіазму і не підтримують такої громадської ініціативи, бо ж їм самим доводиться платити за це свої гроші. Утилізація однієї енергозберігаючої лампи коштує від 95 копійок.

В Україні поки що закон про поводження з небезпечними відходами та охорону довкілля зобов’язує здавати на переробку енергозберігаючі лампи лише суб’єктів господарювання. Вони повинні створити спеціальні приміщення для зберігання таких лам, правильно їх складати а потім віддавати на утилізацію спеціалізованим підприємствам, а також сплачувати збір за забруднення довкілля, але морочитися зі всім цим підприємцям не хочеться, кажуть експерти. Тож дотримуються закону в основному лише великі промислові підприємства.

Більшість малих підприємств просто не обліковують енергоефективні лампи, а відпрацьовані теж викидають прямісінько у сміття. Олексій Согоконь переконаний, що законодавство потребує суттєвих змін, адже зараз на переробку здаються лише від 10 до 20% завезених чи виготовлених енергозберігаючих ламп. «Повинна бути у нас запроваджена відповідальність виробника або імпортера, або суб’єкта господарювання, який вперше вводить в оббіг таку потенційно небезпечну продукцію, за її подальшу долю. При першому продажі таких виробів в їхню ціну повинна закладатися вартість їхньої подальшої утилізації. І тоді проблем для населення не буде. Будуть кошти. За них можна буде створювати пункти збирання таких відходів, зокрема і від населення», - каже Согоконь.

Важко вивезти небезпечне сміття

Окрім відповідальності виробників в законі про утилізацію ртутновмісних ламп має бути змінена процедура транспортування відпрацьованих лам, впевнений виконавчий директор екологічного клубу «Еремурус» Леонід Фірсов. Зараз, аби вивезти такі лампи на переробку, необхідно отримувати спецліцензію і оформити купу документів, тоді коли на перевезення нових енергозберігаючих ламп нічого подібного не вимагається.

«Виходить так, якщо при транспортуванні нових ламп дозволяється бій 6% і при розбиванні ртуть потрапляє в повітря, то нічого страшного, а якщо назбиралося двадцять відпрацьованих ламп, то сробуй їх вивезти без дозволу. Якщо про це дізнаються, то обов’язково накладуть штраф. Де логіка?», - запитує Леонід Фірсов.

На його думку, тільки після спрощення процедури транспортування в Україні може запрацювати система з утилізації енергозберігаючих ламп. Тоді людина може викидати їх у спецконтейнер, який стоятиме біля її будинку чи у магазині, який продає такі лампи, а фірми, які спеціалізуються на утилізації небезпечних відходів, зможуть їх безперешкодно забирати на переробку.

Молодь буде свідомішою?

Також директор екоклубу вважає, що вже зараз в Україні слід починати формувати серед населення, здебільшого серед молоді і школярів, усвідомлення необхідності утилізації таких, на перший погляд, побутових речей, як лампочка. «Тут має бути комплексний підхід: почати роботу з населенням, підготувати законодавство, аби вони було адекватним до сьогоднішніх потреб і відкриття можливостей для бізнесу заробляти на цьому, аби у них було бажанням займатися утилізацією», - каже Фісун.

Однак поки Україна наздоганятиме ЄС і вчитиметься утилізовувати і переробляти ртутні лампи, науковці вже пророкують початок нової ери безпечних світлодіодів, які не виділяють шкідливі ртутні випари і набагато простіші в утилізації.

Автор: Лілія Гришко

Редактор: Наталя Неділько