Обмеження в'їзду іноземців в неконтрольовані Києвом райони Донбасу й анексований Росією Крим, а також заборона на перетин українського кордону для чоловіків-громадян РФ - такі останні кроки української влади у відповідь на Керченську кризу, під час якої 25 листопада російські сили обстріляли та захопили три українські військові кораблі та їхні екіпажі. Нині 24 українські моряки перебувають під арештом в СІЗО в Москві, а офіційний Київ заявляє, що прохід в Азовське море досі заблокований. У відповідь на дії Москви українська влада оголосила воєнний стан в десяти областях України та звернулась до НАТО з проханням про військову підтримку в Азовському морі.

Хоча на Заході одностайно засудили російську агресію в Керченській протоці  й закликали до деескалації, але рецепту виходу з кризи поки не бачать. Так, Німеччина заявила, що дії російських військових у Керченській протоці не мали законного підґрунтя, але відхилила прохання Петра Порошенка спрямувати військові кораблі НАТО в Азовське море. 

Думки опитаних DW експертів збігаються в тому, що Україні в теперішній ситуації не варто загострювати ситуацію. Хоча вони й погоджуються з тим, що першопричиною кризи стала анексія Криму Росією, а сама Москва своїми діями з разу в раз нарощувала напругу на Азовському морі. На думку експерта з питань Росії берлінського фонду "Наука і політика" Ганса-Геннінґа Шредера (Hans-Henning Schröder), заборона в'їзду в Україну для громадян Росії чоловічої статі - "непотрібна" та "не дуже розумна". У Києві це рішення пояснюють наміром не допустити формування в Україні "приватних армій". Проте професор Шредер вважає, що "зараз Україна форсує конфлікт. І замість того, щоб заспокоїти ситуацію, ще й запровадила заборону на в'їзд, це не дуже розумно". 

Натомість експерт Німецького товариства зовнішньої політики Вільфрід Їльґе (Wilfried Jilge) вважає, що Київ дав чіткий сигнал, що готовий захищати свою територію. За його словами, українській владі слід обрати "подвійну стратегію" та водночас "бути готовим до розрядки цього конфлікту, бо в кінцевому рахунку від ескалації Україна тільки втратить". Також, на думку експерта, Києву не варто йти і на розрив дипломатичних відносин з Москвою, бо це навряд чи принесе велику користь для національної безпеки.

Ганс-Геннінґ Шредер вважає сумнівним рішення Києва про воєнний стан до 26 грудня 2018 року, адже, за його словами, за 30 днів українська сторона не встигне наростити військову міць, а НАТО та західні країни не підтверджують інформації про концентрацію російських збройних сил на кордонах. У свою чергу Їльґе вважає, що запровадження воєнного стану в Україні можна зрозуміти, бо Київ остерігається подальшої агресії з боку РФ, адже після анексії Криму українці вже мають досвід стрімкого розвитку подій за найгіршим сценарієм.

Проте дуже важливо для України за нинішніх обставин, зазначає Їльґе, - це зберегти спокій та зробити все для того, щоб чесно і прозоро провести президентські та парламентські вибори 2019 року,оскільки саме цьому, на його думку, Росія хоче перешкодити. І важливо, щоб цьому у жодному разі не зміг завадити воєнний стан, відзначає він. "Президентові Порошенку варто робити все можливе, щоб не cклалося враження, що він намагається використати цю кризу задля внутрішньої політичної боротьби", - попереджає експерт Німецького товариства зовнішньої політики. 

Проведення чесних і прозорих виборів завадить Росії сіяти хаос в Україні, вважає Їльґе, адже Москва має чіткий інтерес в тому, щоб тиснути на українських політиків під час виборів, та продовжувати дестабілізувати країну. "РФ хоче, щоб Україна мала поганий вигляд, хоче сіяти сум'яття у внутрішній політиці України і, певна річ, намагається досягти своїх військово-стратегічних цілей - встановити контроль над усім чорноморським регіоном", - каже він. Саме тому, на думку експерта, офіційному Києву і слід зберігати спокій, щоб не дати можливості проросійським українським політичним силам позиціонувати себе як партію миру та виставляти промайданівські політичні сили як партію війни. Мета Росії - політично розколоти Україну, і саме такого варіанту повинні уникнути усі відповідальні українські політики - застерігає Вільфрід Їльґе.