"Дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров’я показують: при швидкості 60 кілометрів на годину - зупинний шлях становить 55 метрів, а імовірність летального результату при зіткненні із пішоходом - 82 відсотки. Натомість при швидкості 50 кілометрів на годину - зупинний шлях складе 40 метрів, а імовірність летальних наслідків знизиться до 20 відсотків", - аргументував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков наприкінці минулого року в Кабміні. Члени уряду обговорювали зміни Правил дорожнього руху (ПДР) в Україні та ініціативу МВС щодо посилення відповідальності за окремі порушення цих правил. Всі пропозиції міністерства внутрішніх справ кабінет міністрів тоді схвалив. Своєю постановою уряд з 1 січня 2018 року обмежив швидкості руху у населених пунктах з 60 до 50 км/годину та подав до Верховної Ради законопроект про створення системи контролю за дотриманням ПДР і посилення відповідальності за їх порушення.

Парламентський комітет вдарив по гальмах

З нового року обмеження швидкості руху у населених пунктах вступило у силу, однак система посилення відповідальності залишилася такою, як і була до цього. Адже Верховна Рада за урядовий законопроект так і не проголосувала, оскільки парламентський комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував повернути уряду його документ на доопрацювання.

"Назва законопроекту є значно вужчою за суть законопроекту, оскільки частина запропонованих норм пропонують врегулювати суспільні відносини, не пов’язані з безпекою дорожнього руху", - йдеться у висновку комітету. До речі, повна назва урядового законопроекту звучить так: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі порушення у сфері безпеки дорожнього руху". 

Члени профільного комітету вважають, зокрема, надзвичайно дискусійними норми, що передбачають сувору регламентацію поведінки водія та пасажира при зупинці та перевірці поліцейським транспортного засобу. МВС хоче, аби на вимогу поліцейського, водій вимкнув двигун транспортного засобу та вийняв ключ із замка запалювання, передав для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов’язкового страхування та інші документи, поклав руки на кермо, тримаючи їх у полі зору поліцейського, та не виходив з транспортного засобу без дозволу поліцейського.

У депутатів також є питання й до ініціативи МВС розміщувати на службових авто без розпізнавальних знаків фото- і відеотехніку, з використанням в подальшому отриманої інформації. Члени комітету вказують, що надзвичайно корупційним є пункт законопроекту, який дозволяє працівникам поліції проводити огляд водія на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння без свідків.

Ініціатива корисна, але...

Головною ідеєю урядового законопроекту є значне збільшення штрафів за порушення ПДР. Так, за перевищення максимально дозволеної швидкості руху більше ніж на 50 кілометрів на годину пропонується встановити штраф 3400 гривень. Таку ж саму суму штрафу пропонується встановити за залишення місця ДТП та передбачити можливість позбавляти за це винуватця права керування транспортним засобом на строк до шести місяців. Також у двадцять разів - до 10200 гривень - передбачається збільшення розміру штрафу за управління транспортом без права керування, а за повторне порушення - 40800 гривень. Особи, позбавлені права керування, порушивши закон, мали б сплачувати штраф у розмірі 20400 гривень, а за повторне вчинення цього порушення впродовж року - 40800 гривень.

На думку міністра внутрішніх справ України, таке збільшення штрафів призведе до суттєвого зменшення кількості ДТП. "За статистичними даними, в Україні щодоби в ДТП гине від 10 і більше осіб, більше 100 осіб отримують тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості. За цими сумними показниками наша держава посідає чи не найперше місце в Європі", - наголошує Аваков  у пояснювальній записці до урядового законопроекту. За його словами, у 2017 році в Україні  сталося майже 117 тисяч ДТП, 19 тисяч з яких - з постраждалими. "Я хочу, аби усі ми розуміли, що нові правила – це не питання обмеження когось у правах і можливостях, а питання нашої безпеки. У нас на дорогах гине вчетверо більше людей, ніж у зоні АТО", - зазначає Аваков.

У Центрі політико-правових реформ таку ініціативу вітають, але водночас теж вважають, що її варто доопрацювати. "Ініціатива правильна, але за таких високих штрафів та значно менших зарплат поліцейських, існують високі корупційні ризик, що правоохоронцям пропонуватимуть хабарі й вони  на це погоджуватимуться. Тут потрібні додаткові  дієві запобіжники", - вважає експерт з правоохоронної діяльності Центру політико-правових реформ Борис Малишев.

Без камер

Окрім значно збільшених штрафів, в урядовому законопроекті також йшлося про удосконалення системи автоматичної фото- та відеофіксації порушень правил дорожнього руху. Ще у 2015 році Верховна Рада прийняла закон, яким передбачалося створення системи автоматичної фіксації порушень ПДР . Але до встановлення на дорогах камер так і не дійшло. На думку Малишева, зараз МВС хоче законодавчо підстрахуватись та не повторити старих помилок. Адже в 2010 році Конституційний суд України визнав такою, що суперечить основному закону, практику штрафування виключно власника авто за порушення правил дорожнього руху, які фіксує на дорогах фото- та відеотехніка, навіть якщо за кермом був не він.

"За діючого законодавства вже можна було встановити камери на дорогах, однак увесь процес більше двох років йде мляво, оскільки немає політичної волі запровадження дієвої системи контролю за порушенням правил дорожнього руху", - вважає експерт. Він переконаний, що без запровадження системи контролю та відповідальності за порушення правил дорожнього руху, обмеження швидкості у населених пунктах не дасть результатів.

Оскільки нові штрафи та відеофіксація порушень не вступили в силу, українські водії, навряд чи поспішатимуть дотримуватися на дорогах швидкості 50 кілометрів на годину.