43 військових експерти із 23 країн Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) у середу, п’ятого березня, вирушили до України. Серед інших до спостережної місії долучилися представники Німеччини, Франції, Великобританії, США, балтійських країн та Польщі, повідомляється на сайті організації. Німеччина, зокрема, направила до України двох офіцерів Бундесверу.

Прибувши до Одеси, представники місії повинні були відбути на Схід України та до Криму, розповів DW експерт із питань безпеки берлінського фонду "Наука і політика" Вольфґанґ Рихтер, полковник у відставці, котрий був у складі місії спостерігачів ОБСЄ під час конфлікту у Грузії. Україна запросила військових спостерігачів на основі так званих "віденських документів".

Із Криму місію вже завернули

Поки що невідомо, чи вдасться спостерігачам виконати свою місію в Україні. Як заявили у міністерстві закордонних справ України, до Криму військових спостерігачів не пустили, повідомляє інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна". Групу ОБСЄ зупинили одягнені в уніформу люди поблизу міста Армянськ у Криму і заявили, що для пересування півостровом необхідно мати дозвіл нового керівництва автономії, повідомив директор департаменту інформаційної політики МЗС України Євген Перебийніс.

"У даний час погоджується план подальшої діяльності місії", - зазначив представник міністерства. Як нагадує агентство, програма перебування місії передбачала відвідини військових об’єктів збройних сил України та Чорноморського флоту Росії у Криму.

Які завдання стоять перед місією?

Спостерігачі ОБСЄ повинні були з'ясувати походження тисяч солдатів без розпізнавальних знаків, котрі перебувають на півострові і блокують українські військові частини. "Мова йде про місію з дослідження фактів, під час якої повинно бути з’ясовано, які військові і яка зброя знаходяться на місці", - пояснив Рихтер. До подібних груп спостерігачів, за словами експерта, зазвичай входять досвідчені офіцери, котрі вже керували військовими частинами і можуть оцінити ситуацію.

Також спостерігачі мали визначити, чи насправді солдати являють собою змішані групи самооборони, чи є частинами дисциплінованого війська. Військові експерти можуть з'ясувати це за озброєнням, поведінкою та оснащенням солдатів, запевняє Вольфґанґ Рихтер. За результатами спостереження та спілкування із солдатами, місія РБСЄ мала підготувати звіт, котрий повинен був стати основою для подальших переговорних кроків осіб, відповідальних за прийняття політичних рішень.

Спірний успіх

Досвід роботи військових місій ОБСЄ показує, що уже сама присутність об’єктивної міжнародної організації може сприяти деескалації ситуації у зоні конфлікту, відзначає Рихтер. Однак здатність організації попереджати кризи - спірна. У випадку конфлікту у Грузії у 2008 році місію ОБСЄ довелося припинити - серед країн-членів організації не було єдності щодо статусу Південної Осетії, котра хотіла від'єднатися від Грузії. І хоча, як зазначає Вольфґанґ Рихтер, до цього місія була успішною, незадовго після її припинення конфлікт у Грузії перейшов у "гарячу фазу".