Організація з безпеки і співробітництва в Європі нещодавно представила звіт про можливі сценарії впливу зміни клімату на продовольчу безпеку в Східній Європі. На думку експертів ОБСЄ, якщо не вжити заходів, цей регіон може перетворитися на вогнище заворушень та соціальних потрясінь, подібних до повстань в арабських країнах. Це може бути викликане поглибленням соціально-економічної нерівності та стрибком цін на продукти харчування. Це у свою чергу особливо сильно вдарить по громадянам, які вже нині змушені витрачати величезну частину своїх доходів на продовольство.

Для дій потрібна криза?

Президент Фонду якісної політики Михайло Мінаков в інтерв'ю Deutsche Welle зазначив, що цей ризик виглядає ще надто віддаленим і тому українське керівництво навряд чи почне непокоїтися вже тепер. На його думку, Україна зазвичай працює за принципом розв’язання криз після того, як вони вже сталися. Водночас він зауважує, що підвищення цін не може не хвилювати владу, а локальні соціальні заворушення, пов’язані з дедалі складнішою економічною ситуацію простих громадян, справді можливі.

Ці заворушення, за словами аналітика, будуть схожі не на мирну «помаранчеву революцію», а на погроми на кшталт лондонських: «Цього разу повстануть не Печерськ із Старокиївським районом, а київські гетто – Борщагівка з Оболонню. Але й завершаться вони приблизно так само, як і в палаючому Лондоні: міліція доведе свою вправність. Не дарма новий бюджет передбачає безпрецедентні витрати на «внутрішні справи», - зауважує експерт.

Системність замість спонтанності

Тим часом директор еко-організації "Зелений Світ" Олександр Степаненко вважає: аби подбати про продовольчу безпеку, слід проаналізувати та поліпшити агрополітику. Те, що нині робиться аграріями в Україні, Степаненко називає спонтанною реакцією на зміни клімату виробників сільгоспродукції, керованою бажанням вберегти власні прибутки. Так, у відповідь на те, що впродовж кількох років літо є аномально спекотним, аграрії почали більше вирощувати ріпак, соняшник, навіть у тих кліматичних зонах, де раніше цього не практикували. Відповідно у менших обсягах – гречку.

«Насправді ж необхідні більш системні дії з прогнозом на сталість сільського господарства впродовж десятиліть: нові сорти, засоби захисту рослин, нова структура сівозмін, нові системи зрошення, обробки ґрунту, заходи з меліорації», - каже Степаненко. І додає: слід пам'ятати, сільське господарство має не лише нагодувати, але й зберегти родючість ґрунтів на майбутнє.

Клімат як пріоритет

Експерти ОБСЄ радять, аби проблеми в галузі продовольчої безпеки, які можуть виникнути внаслідок зміни клімату, повинні розглядатися як пріоритетні у Нацагенстві з екологічних інвестицій, мінекології та Національній Академії аграрних наук України. Тим часом у Верховній Раді

нині зареєстрований проект закону про продовольчу політику, в якому зміна клімату як потенційна загроза для продовольчої безпеки взагалі не згадується.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Христина Ніколайчук