30 липня в Києві стартував спільний проект Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Держслужбою з надзвичайних ситуацій України (ДСНС) "Допомога українському уряду в очищенні території на сході країни від залишків війни". Зокрема, передбачається закупка обладнання, спеціальної техніки й одягу для українських піротехніків, а також проведення їх навчання. Донором проекту виступила Німеччина, яка виділила на його реалізацію майже мільйон євро. Кореспондент DW розпитав головного менеджера проектів Офісу координатора проектів ОБСЄ в Україні Джеффрі Ерліха про деталі цієї роботи.

DW: На яку територію зорієнтований новий проект ОБСЄ? Де саме буде проходити розмінування?

Джеффрі Ерліх: Перш за все, це підконтрольні уряду України райони Донецької і Луганської областей. Але ми б хотіли поширити його і на ті райони, які Київ не контролює. Однак це залежить від безпеки та можливості організувати там цю роботу. З точки зору ОБСЄ, ми хотіли б працювати на всій території України.

Глава ДСНС Микола Чечоткін сказав, що за останній рік українські піротехніки знешкодили на звільненій від бойовиків території Донбасу майже 39 тисяч вибухонебезпечних предметів. І що серед них були міни, замасковані під предмети побуту, чи навіть дитячі іграшки. Про яку саме вибухівку йдеться у вашому проекті?

Здебільшого це міни. Але також і різноманітні артилерійські та мінометні боєприпаси, гранати та інші вибухові речовини й предмети. Ми в цьому сенсі довіряємо фахівцям ДСНС, бо там працюють справжні професіонали.

Якими можуть бути обсяги таких небезпечних предметів в зоні конфлікту?

Виходячи з наших оцінок і спостережень за бойовими діями на Донбасі, я можу сказати, що ці обсяги вражаючі. Як справедливо зазначив пан Чечоткін, обстріли не припиняються і це сприяє тому, що кількість небезпечних предметів невпинно зростає.

Чому ж було вирішено розпочати цей проект саме зараз?

Для нас це не початок, а продовження тієї важливої ​​роботи з утилізації боєприпасів в Україні, яку ми підтримували всі останні 10 років. Раніше в центрі уваги було очищення від боєприпасів часів Другої світової війни і навіть раніше. Зараз ми розуміємо, що боєприпаси, що потрапили в землю в ході боїв на Донбасі, набагато небезпечніші і їх набагато більше, ніж тих, що збереглися від попередніх війн на території України.

Ще однією причиною того, що ми запускаємо цей проект саме зараз, є той факт, що з початком конфлікту в Донецькій та Луганській областях сильно потерпіла регіональна служба порятунку і її піротехнічна база. Виклик полягає в тому, щоб відновити працездатність місцевих підрозділів цих двух областей і допомогти їм займатися очищенням від мін і боєприпасів. Цей проект має виражений регіональний фокус.

На який термін розрахований цей проект?

Ми говоримо про півтора роки. За цей час на виділені гроші мають бути закуплені спеціальні автомобілі для перевезення вибухонебезпечних предметів, вибухозахисні костюми важкого типу, індивідуальні засоби захисту піротехніків, міношукачі, металодетектори, магнітометри, комплекти немагнітних інструментів, засоби зв'язку, підриву вибухівки, навігатори і різноманітні допоміжні засоби. Крім того, заплановані тренінги для піротехніків з використання цього обладнання, розвідці та знешкодження вибухівки, а також з міжнародних стандартів протимінної діяльності. Ситуація в зоні конфлікту має тенденцію до швидких змін, і ми передбачили гнучкі механізми реагування. За необхідності, проект може бути продовжений.

Зазвичай подібні проекти фінансують одразу кілька країн. Як так вийшло, що Німеччина стала єдиним донором цього проекту, виділивши на його реалізацію 995 тисяч євро?

За словами заступник посла Німеччини в Україні Вольфганга Біндзайля, ця країна хоче допомогти в реконструкції України і шукає можливості взяти участь в ефективних проектах. Є кілька тонкощів, коли ми говоримо про гуманітарне розмінування. Насамперед, це гуманітарний аспект - безпека для життя дітей, старих і взагалі мирних мешканців. Ще одним важливим аспектом є економічні міркування. Фермери мають бути певні того, що їхні лани цілковито очищені від вибухових предметів. Те ж саме стосується і будівельників, а також учасників реконструкції пошкоджених будівель. Вони мають бути абсолютно впевнені в тому, що там немає жодних вибухонебезпечних матеріалів.