ОБСЄ: Анкара не хоче розслідувати порушення на референдумі
Дмитро Прокопчук
19 квітня 2017 р.
Влада Туреччини відмовляється співпрацювати зі спостерігачами щодо розслідування заявлених порушень на нещодавньому референдумі. Найімовірнішим чинником фальсифікації були непроштамповані конверти з бюлетенями.
Міхаель Лінк заявляє про відкидання турецьким центрвиборчкомом повідомлень про порушенняФото: Eisele/AFP/GettyImages
Реклама
Спостерігачі ОБСЄ на референдумі в Туреччині заявили про відсутність співпраці з боку турецького уряду в питанні розслідування заявлених порушень. "Про співпрацю, на жаль, не може бути мови", - сказав Міхаель Лінк (Michael Link), який очолює Бюро демократичних інститутів та прав людини при ОБСЄ.
Лінк звернув увагу на жорстке відкидання турецьким центрвиборчкомом повідомлень про порушення, а також на подовження дії надзвичайного стану в країні. У відповідь на звинувачення спостерігачів в упередженості Лінк наголосив: "офіційно заявлені сумніви у нашій нейтральності є однозначно політично вмотивованими".
Головним чинником, який міг вплинути на результати референдуму, Лінк назвав врахування центрвиборчкомом конвертів з бюлетенями, на яких було відсутнє передбачене законом маркування. Це було "порушенням турецького законодавства", зазначив він. Раніше представники Ради Європи оцінилиі можливий масштаб фальсифікацій, пов'язаний з урахуванням неофіційних конвертів з бюлетенями, у 2,5 мільйона голосів.
Як повідомлялося, спостерігачі ОБСЄ та Ради Європи раніше заявили, що референдум щодо посилення влади президента в Туреччині відбувся за відсутності рівних умов для агітації прихильниками й супротивниками змін, та зазначили, що голосування не відповідало стандартам Ради Європи. Міністерство закордонних справ Туреччини відкинуло звинувачення та засудило спостерігачів за упередженість.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
