На тлі урочистостей з нагоди 100-річчя завершення Першої світової війни європейські ЗМІ застерегли від небезпек націоналізму й імперського мислення. Мир може завершитися масштабною війною, попереджають журналісти.
Еммануель Макрон під час урочистостей у ПарижіФото: Reuetrs/M. Ludovic
Реклама
Журналісти німецького видання Süddeutsche Zeitung вбачають у застереженнях президента Франції Еммануеля Макрона під час його виступу в Парижі 11 листопада важливий сигнал для світу: "Занепокоєність щодо нового націоналізму та міждержавної ворожнечі затьмарила урочисті заходи з нагоди завершення Першої світової війни. Президент Франції Еммануель Макрон скористався цим проведеним у неділю заходом, для того, щоб напоумити більш ніж 60 глав держав та урядів, серед яких були й президенти США та Росії, та застерегти їх від відродження політики образу ворога.
"Знову підводяться старі демони, готові до того, щоб завершити свою справу хаосу та смерті", - зазначив Макрон. Перед Дональдом Трампом та Володимиром Путіним президент Франції застеріг, що ізоляціонізм, насильство та намагання досягти домінування - не рішення.
Говорячи про Першу світову війну, він наголосив: "За ці чотири роки Європа ледь не знищила сама себе". (…) Сьогодні завершення війни, у якій свої голови поклали 10 мільйонів людей та яка зробила сиротами шість мільйонів дітей, не відзначають як тріумф країн-переможців. (…)
Натомість у неділю Макрон застеріг, що історія може знову трагічно повторитися, а мир може опинитися під загрозою. Потім він різко засудив нові націоналістичні тенденції, котрі можна спостерігати скрізь у світі: "Патріотизм - цілковита протилежність націоналізмові". На думку Макрона, націоналізм є "зрадою патріотизмові, коли кажуть, що наші інтереси передусім, а до інших нам байдуже". Багато спостерігачів убачають у цих словах недвозначний докір Трампові, котрий уже впродовж двох років тримає у напрузі ввесь світ свою політикою America first ("Америка перш за все". - Ред.) та який слухав ці слова зі скам'янілим виразом обличчя", - пишуть автори видання Süddeutsche Zeitung.
Не оминули увагою цей аспект й журналісти видання Frankfurter Allgemeine Zeitung: "На питання про те, чи варто поколінню правнуків згадувати Першу світову війну, Макрон дав багато різноманітних відповідей. Перед канцлеркою ФРН Анґелою Меркель (Angela Merkel), президентом США Дональдом Трампом, російським президентом Володимиром Путіним, а також главами держав та урядів більш ніж 60 країн, що так чи інакше були причетні до тої війни, він закликав "ставити мир понад усе". (…)
Місцями промова Макрона лунала як заклик до американського президента, не виходити з успішної системи багатосторонніх домовленостей - те, що Сполучені Штати зробили після Першої світової війни, чим доклали руку до краху попередниці нинішньої Організації Об'єднаних Націй - Ліги Націй. Президент (Франції. - Ред.) недвозначно згадав тут і Паризьку кліматичну угоду. Водночас, здавалося, що промова Макрона, а саме те її місце, де він застерігає від відродження імперіалізму, звернена й до російського президента Путіна", - зазначили дописувачі Frankfurter Allgemeine Zeitung.
На небезпеку повторення кривавого сценарію сторічної давності вказали й коментатори французької регіональної газети Les Dernières Nouvelles d'Alsace (DNA): "Тривожних сигналів стає дедалі більше (…). Так само, як і в період між двома (світовими. - Ред.) війнами. У неділю Еммануель Макрон хотів донести попередження саме про це. Сильне, продумане та потрібне попередження. Адже серед близько 70 глав держав та урядів, що стояли під дощем перед ним, були й представники цих сил, що стають дедалі потужнішими. Вони дотримуються чистого та грубого націоналізму, налаштовані вороже й агресивно. Для них єдина мова спілкування зі світом - мова сили", - застерігають журналісти DNA.
На загрозах націоналізму для сьогодення сфокусувалися й автори статті мадридського видання El Mundo: "Ми гадали, що маємо щеплення проти такої ненависті. І що ми, як цивілізація, винесли потрібні уроки, щоб історія не повторилася (…). Але тепер бачимо, як світом розноситься кнесофобія, а націоналізм, котрий знекровив Європу, знову починає зростати на силі (…) Так само на наших очах невпинно посувається вперед екстремістський популізм, аж поки ми не докотимося до тієї самої прірви, а мир, безпека та соціальна система, котрі досягалися та вибудовувалися впродовж стількох років та з такими зусиллями, знову опиняться під загрозою".
Коментатори австрійського видання Der Standard відійшли натомість від застережень та песимізму, зосередившись на позитивних відмінностях між минулим 100-літньої давності та сьогоденням: "На щастя, сьогодні на горизонті вже немає жахливого сценарію нової світової війни. Сьогодні багато політичних, суспільних та культурних чинників, котрі в ХХ столітті двічі призводили до світових воєн, зникли. Хоч тепер є більше значно кращої зброї, ніж тоді, але застосуванню військових засобів з політичною метою бракує легітимності й воно вже не є чимось само собою зрозумілим. Це стосується й нинішніх криз, у тому числі й конфлікту в Україні", - зазначають автори статті в Der Standard.
Місця пам'яті жертв Першої світової війни в Європі
11 листопада 100 років тому Комп'єнським перемир'ям завершилась Перша світова війна. В Європі про її жертв нагадують численні музеї та пам'ятники.
Кістниця в Дуомоні - місце поховання неідентифікованих солдатів, які загинули на Західному фронті поблизу Вердена. Бої за Верден, що точились між німцями та французами з лютого до грудня 1916 року, вважаються чи не найтрагічнішими у Першій світовій. У 1984 році на цьому місці тодішні лідери Франції та ФРН Франсуа Міттеран та Гельмут Коль заявили: "Ми примирились і порозумілись. Ми стали друзями".
Битва за Верден, що розташований на північному сході Франції, вважається жахливим символом Першої світової війни. З лютого до грудня 1916 року тут загинули сотні тисяч солдатів. Музей, заснований 1967-го, заново відкрили на 100-ту річницю цієї битви у присутності президента Франції Франсуа Олланда та канцлерки ФРН Анґели Меркель.
Фото: picture-alliance/dpa/U. Baumgarten
Меморіал Нотр-Дам-де-Лорет (Mémorial de Notre-Dame-de-Lorette)
На меморіальному пам'ятнику Нотр-Дам-де-Лорет, будівництво якого завершили у 2014 році, у "Списку пам'яті" наведені імена 600 тисяч загиблих у Першій світовій на півночі Франції. Серед них - і французи, і німці, і британці, і мешканці французьких колоній в Африці.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Spingler
Німецько-французький меморіал Гартманнсвайлеркопф
Німецько-французький меморіал Гартманнсвайлеркопф (нім. - Hartmannsweilerkopf, фр. - Vieil Armand), що у французькому Ельзасі на хребті Вогези, відкрили у листопаді 2017 року президенти Франції Еммануель Макрон та ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр. Він доповнює меморіал пам'яті жертв Першої світової, до якого входять Національне кладовище та склеп, які існують з 1918 року.
Фото: picture-alliance/AP Images/P. Seeger
Музей Першої світової війни в Іпрі
Музей Першої світової війни In Flanders Fields ("На полях Фландрії") у бельгійському місті Іпр є комплексом будівель колишніх торгових рядів у готичному стилі, які звели заново після руйнувань під час війни. Назва музею In Flanders Fields є назвою вірша канадського військового лікаря Джона Мак Крея, чий друг загинув у 1915-му поблизу Іпра.
Фото: picture-alliance/dpa/F. Schumann
Меморіальний музей в Монсі
Екпозиція відкритого у 2015 році меморіального музею в бельгійському місті Монс, присвячена не засобам війни, а людині. Там можна побачити особисті речі солдатів та цивільних періоду Першої світової, завдяки яким можна отримати уявлення про фронтове життя та існування в окупації. На північному заході Бельгії, де розташований Монс, точилися бої також і під час Другої світової.
Фото: picture-alliance/epa/O. Hoslet
Комплекс Castel Dante в Італії
У північноіталійському місті Роверето розташований пам'ятний комплекс Castel Dante, що охоплює як масові поховання, так і індивідуальні могили понад 20 тисяч загиблих на території Італії у Першій світовій. Щовечора про загиблих тут нагадують сто ударів дзвона, відлитого у 1924 році з розплавлених гармат тодішніх ворожих армій Італії та Австро-Угорщини.
Фото: picture-alliance/CTK/C. Karel
Музей у Кобаріді (Словенія)
На території сьогоднішньої словенської громади Кобарід під час Першої світової війни точились запеклі бої між Австро-Угорщиною та Італією. Експозиція музею у Кобаріді нагадує про бойові дії на річці Ізонцо, а також показує солдатське буття армій обох тодішніх противників.
Фото: picture-alliance/Arco Images/G. Lenz
Меморіал мучеників Чанаккале у Туреччині
Меморіал Чанаккале - як і більшість пам'ятників на турецькому Галліпольському півострові - нагадує про бої, що точились між військами Османської імперії, з одного боку, та Великобританії, Франції, Австралії та Нової Зеландії, з іншого. На одному з каменів виточені слова, які приписують першому президенту Турецької Республіки Ататюрку: "Герої, які пролили тут кров, наша земля приймає вас з миром".
Фото: picture-alliance/AA/E. Aydin
"Нова варта"
У Німеччині чи не кожна громада має пам'ятні місця, присвячені Першій світовій війні. Меморіал "Ноє вахе" (Neue Wache - "Нова варта") у Берліні з 1993 року вважається у ФРН "центральним меморіалом пам'яті жертв війни та деспотизму". Всередині розташована бронзова скульптура Кете Колльвіц "Мати з її мертвим сином".
Фото: picture-alliance/imageBROKER/J. Woodhouse
10 фото1 | 10
"На Західному фронті без змін": прочитати і побачити
Своєрідний графічний переказ відомого роману Еріха Марії Ремарка "На Західному фронті без змін" представлений наразі у німецькому місті Любеку.
Фото: Peter Eickmeyer
Книга, що не старішає
Виставка в музеї "Будинок Будденброків" у Любеку знайомить з графічним романом "На Західному фронті без змін" Петера Айкмаєра (Peter Eickmeyer) і Габі фон Борстель (Gabi von Borstel) 2014 року, створеним на основі однойменної книги Ремарка. На фото - ілюстрація Петера Айкмаєра "Туман".
Фото: Peter Eickmeyer
Графічний переказ
В антивоєнному романі Еріха Марії Ремарка "На Західному фронті без змін" його герой Пауль Боймер розповідає про жахи Першої світової війни. Виставка у музеї
"Дім Будденброків" у Любеку присвячена графічному "переказу" роману. На фото - ілюстрація Петера Айкмаєра "Протигаз".
Фото: Peter Eickmeyer
Отруйний туман
На цій документальній фотографії видно, як поле битви вкрито хмарами отруйного газу. Оригінальні знімки, зроблені під час Першої світової війни, ми публікуємо поруч з ілюстраціями Петера Айкмаєра: ще один ракурс, ще одна мить війни, яка закінчилась сто років тому, у 1918 році.
На цій фотографії солдати, які вишукувались в ряд, демонструють армійські протигази різних країн. Крайній зліва солдат одягнув протигаз американського зразка, за ним - британський, французький, німецький.
Фото: picture-alliance/Everett Collection
Дзеркало війни
Що бачить солдат? Цей малюнок з графічного роману "На Західному фронті без змін" відображає страхи його героя, написані у його очах. Війна - не місце для романтики, про яку натхненно говорили наставники своїм німецьким гімназистам, що готувалися йти на фронт. Війна - це жах, бруд, горе і смерть.
Фото: Peter Eickmeyer
Кінець війни
Що відчуває солдат, який здається в полон, що в нього на думці? На цій фотографії, яка була зроблена у Західній Фландрії у 1917 році, німецькі солдати здаються в полон британцям.
Фото: picture-alliance/akg-images
На полях Фландрії
Ілюстрація "Макове поле" випромінює умиротворення та спокій. Але самотній солдат у полі знає: тут полягли його товариші, тут вирувала страшна війна.
Фото: Peter Eickmeyer
Маки на крові
Кажуть, що маки ростуть особливо гарними там, де пролилась кров. Так виглядають бруствери Першої світової війни, які збереглись до нашого часу. Фотографія зроблена у Діксмейде в Бельгії.
Фото: picture-alliance/Arco Images/J. De Meester
Повернення додому
Повернутись до рідного міста не означає повернутись у колишнє життя. Насправді, звикнути до мирного життя після довгих місяців на війні непросто. А забути пережите неможливо. Про це йдеться в іншому романі Ремарка - "Три товариші".
Фото: Peter Eickmeyer
Спалений роман
Роман "На Західному фронті без змін" (точніше, уривки з нього) вперше був опублікований у 1928 році в газеті Vossische Zeitung. У 1929 році роман був виданий окремою книгою і став сенсацією. Коли до влади прийшли націонал-соціалісти, Ремарку довелось покинути країну, а роман нацисти спалили разом з іншими забороненими в "третьому рейху" книгами. На фото Еріх Марія Ремарк в Нью-Йорку у 1939 році.
