У Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН) прокоментували ініціативу російського уряду, який висунув соціал-демократа, екс-канцлера Німеччини Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder) до ради директорів держкорпорації "Роснефть". Генеральний секретар СДПН Губертус Гайль (Hubertus Heil) у понеділок, 14 серпня, сказав DW, що рішення прийматиме виключно сам політик.
"Перш за все, це особисте рішення Ґергарда Шредера. Не знаю, що він вирішить. Він не дозволить нікому вказувати, що йому робити", - заявив Гайль. За півтора місяця до виборів до німецького Бундестагу він також наголосив, що кандидат на посаду канцлера від СДПН Мартін Шульц (Martin Schulz) "після своєї каденції не шукатиме роботу в бізнесі". Соцопитування, нагадаємо, показують відчутне відставання соціал-демократів від партії канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel).
Утім, у розмовах не під запис партійні соратники колишнього глави уряду висловлюють розчарування з приводу "нечутливості" Шредера. На їхню думку, повідомлення щодо можливого працевлаштування екс-канцлера у Москві додатково погіршують передвиборчу ситуацію для Шульца. Соратники висловлюють здивування, що Шредеру, вочевидь, не вистачало грошового забезпечення, яке він отримував як екс-канцлер.
Критика на адресу Шредера
Якщо соціал-демократи утрималися від публічної критики екс-канцлера, чимало політиків у Німеччині цього не зробили. "Він остаточно принизився до проплаченого лакея путінської політики", - заявив, зокрема, німецький депутат Європарламенту з фракції Зелених Райнгард Бютікофер (Reinhard Bütikofer). Він назвав поведінку Шредера безсоромною. Речник федерального уряду Штеффен Зайберт (Steffen Seibert), утім, не став коментувати "кар'єрне майбутнє" Шредера.
Карикатура Сергія Йолкіна щодо номінації Шредера до "Роснефти"
Посол України в Німеччині Андрій Мельник своєю чергою назвав "негідним з точки зору моралі" те, що Кремль перетворює на інструмент екс-главу уряду Німеччини. Прибутки "Роснефти" йдуть на "криваву війну проти України", поскаржився дипломат.
Шредер з 1998 по 2005 рік був главою уряду в Німеччині. Після відставки в 2005 році у результаті дострокових виборів політик очолив наглядову раду, а потім і комітет акціонерів компанії Nord Stream AG, оператора газопроводу "Північний потік". 11 серпня 2017 року стало відомо, що уряд РФ висунув Шредера до ради директорів "Роснефти". За оцінками ЗМІ, на цій посаді колишній канцлер Німеччини зможе заробляти понад 550 тисяч доларів США на рік.
Німецькі канцлери: від Аденауера до Меркель
У Німеччині з 1949 року було сім федеральних канцлерів та одна канцлерка. Хто ці сім попередників Анґели Меркель? Огляд про канцлерів та їхню діяльність.
Фото: picture-alliance/dpa
Конрад Аденауер (ХДС), 1949 - 1963
Конрад Аденауер був першим німецьким федеральним канцлером. За часів його керівництва ще молода Федеративна Республіка стала суверенною державою, у зовнішній політиці він був чіткої прозахідної орієнтації. Урядовий стиль Аденауера вважали авторитарним. За походженням він був з Рейнського регіону і тому добився того, щоб Бонн став столицею.
Фото: picture alliance/Kurt Rohwedder
Людвіґ Ергард (ХДС), 1963 - 1966
У 1963 році ХДС змусила вже 87-річного Аденауера до відставки та зробила його наступником Людвіґа Ергарда. Ергард зажив популярності як міністр економіки, пропагуючи соціальну ринкову економіку, і став "батьком" західнонімецького економічного дива. Його лише зрідка можна було бачити без сигари. Щодня він викурював близько 15 штук. 1966 року Ергард пішов у відставку з канцлерської посади.
Фото: picture-alliance/dpa
Курт Ґеорґ Кізинґер (ХДС), 1966 - 1969
Курт Ґеорґ Кізинґер сформував першу велику коаліцію Німеччини із ХДС та СДПН, якій вдалося надати поштовх кволій економіці. Ухвалення законів про надзвичайний стан, які надавали владі у випадку кризи надзвичайних повноважень, змусило молодь вийти на акції протесту. Так народився студентський рух. Кізінґер був суперечливою постаттю через його націонал-соціалістичне минуле.
Фото: picture-alliance/dpa
Віллі Брандт (СДПН), 1969 - 1974
Суспільні перетворення принесли зміни у політиці: Віллі Брандт став першим соціал-демократом на посаді канцлера ФРН. Ставши на коліна перед меморіалом у колишньому варшавському гетто і попросивши вибачення за жорстокості нацизму, він зробив великий жест примирення. Йому вдалося зняти напругу в відносинах між країнами західної та східної Європи, за що він здобув 1971 року Нобелівську премію миру.
Фото: picture-alliance/dpa
Гельмут Шмідт (СДПН), 1974 - 1982
Гельмут Шмідт обійняв посаду канцлера після відставки однопартійця Віллі Брандта. Його правління супроводжували нафтова криза, інфляція та економічний застій. Шмідт був тверезим та ефективним керівником. Терору лівих екстремістів з так званої Фракції Червоної Армії (RAF) не дозволив диктувати – відмовився виконати вимоги терористів. Шмідта скинули шляхом вотуму недовіри.
Фото: picture-alliance/dpa
Гельмут Коль (ХДС), 1982 - 1998
Його правління тривало рекордно довго - 16 років. Гельмута Коля якийсь час вважали майстром політичної "відсидки" - обережний, не схильний до помилок, але і без особливої снаги до реформ. Однак саме на ньому лежить історична заслуга - возз'єднання Німеччини та структурна відбудова колишньої НДР. Коль був не лише "канцлером німецької єдності", а й великим поборником об'єднаної Європи.
Фото: picture-alliance/augenklick/J. Fromme
Ґергард Шредер (СДПН), 1998 - 2005
Після чотирьох періодів правління Коля прийшли мінливі настрої. Ґергард Шредер став канцлером першого "червоно-зеленого" уряду. За часів його канцлерства Бундесвер уперше взяв участь у військових операціях НАТО, зокрема в Афганістані. Розпочата ним перебудова системи соцзабезпечення призвела до напруженості усередині партії, багато людей вийшли на вулиці, протестуючи проти скорочення соцвиплат.
Фото: picture-alliance/dpa
Анґела Меркель (ХДС), з 2005-го
Анґела Меркель стала у 2005 році першою канцлеркою. Одним з її найбільших випробувань є нинішня фінансова та економічна криза. Меркель уособлює прагматичний стиль керування. Так, після аварії реактора на Фукусімі вона взяла курс на відмову від атомної енергетики, хоча перед цим була проти. Невід'ємною частиною образу канцлерки є її піджаки усіх можливих кольорів і відтінків.
