DW: Сьогодні для України справді історичний день. Ухвалили пакет законів, над якими громадські активісти працювали не один рік. Ви, Олексію, скільки особисто цьому процесу віддали років свого життя?

Загалом я почав опікуватися цією темою з 2009 року, але у фокусі у нас боротьба з корупцією була ще після Помаранчевої революції. Всі ці п’ять років ми працювали над антикорупційними текстами. Я пам’ятаю, як ще тоді за каденції Ющенка народжувався базовий антикорупційний документ, а потім був переприйнятий Януковичем і всіляко "вихолощувався" регіоналами. Така ж ситуація почала повторюватися з новими антикорупційними текстами і з цією Верховною Радою, коли в ніч на Покрову з 13 на 14 жовтня перед голосуванням за антикорупційний пакет на засіданні профільного комітету до доленосного закону про антикорупційне бюро було внесено більше 500 правок, а в інші закони - від ста до тридцяти правок.Так само нинішні депутати, зокрема і від демократичних сил, намагалися умертвити прогресивні норми законів, розуміючи, що вони працюватимуть і проти них. З одного боку, я страшенно щасливий, що приділив цьому п’ять років життя, і маємо тепер результат, але з іншого - розчарований, що за ці п’ять років політичний істеблішмент не змінився і всі намагаються максимально убезпечити себе, аби не стати жертвою антикорупційних законів, які добре працюють.

Внаслідок нічного засідання депутати суттєво змінили суть документів?

Три принципові речі суттєво погіршилися. Депутати скасували хороші гідні зарплати для співробітників антикорупційного бюро, тому тепер йти туди працювати ніхто не захоче, бо зарплата буде, як в інших правоохоронців, і в бюро прийдуть лише ті, кого нікуди більше не взяли. Економічна незалежність антикорупційного бюро просто нівелюється і у співробітників виникає спокуса придумувати собі схеми заробітку. Тут треба переголосовувати це положення уже новому парламенту. Друге - депутати не хочуть, щоб співробітники бюро проходили тестування на детекторі брехні.

А для органу, який повинен мати кришталеву репутацію, потрібні кришталево чесні співробітник. Це вилучили. І третє - депутати змінили вночі процедуру призначення керівника антикорупційного бюро. Ми навіть тепер не знаємо, як це відбуватиметься, бо тексту проголосованих правок немає. Тому на виході ми можемо отримати закон про антикорупційне бюро-інваліда, який не дозволить на повну запустити цей процес, дозволить закрити галочки для міжнародних партнерів, але належним чином не працює.

А як щодо інших законів з цього пакету?

Проголосований дуже принциповий закон про розкриття даних про реальних власників компаній і бізнесів, які працюють в Україні. Цей закон відкриває дані про тих, кому за фактом належать компанії, конкретних власників. Якщо цей реєстр у відкритому електронному вигляді запрацює, то дозволить побачити наскільки сильно олігархи контролюють Україну і наскільки політики та чиновники пов’язані з бізнесом. Вони стверджують, що не пов’язанні, але в реальності дуже пов’язані і потрібен цей реєстр, щоб припиняти такі схеми. Закон про запобігання корупції створить спецкомісію, яка буде стежити за проявами корупції серед чиновників і слідкуватиме за конфліктом інтересів і зможе "обрубувати" рішення, які ухвалюють в результаті цього. Це означає, що чиновник не зможе розвивати свій бізнес, перебуваючи на державній службі, плутаючи громадську кишеню з приватною. Також буде моніторинг стилю життя посадовців і зіставлення його з реальними доходами та деклараціями. Всі декларації тепер будуть заповнюватися чиновниками онлайн і стануть доступними усім на єдиному порталі. Це доволі позитивно.

Що в результаті ці ухвалені закони можуть змінити в Україні?

Вони зможуть змінити все. Український чиновник зараз приходить на роботу з трьох мотивів: служити державі, здебільшого це молоді фахівці, які вірять у щось хороше, інша категорія - досидіти свій строк до пенсії, а ще інші - вкрасти. А ці закони створюють правила гри, коли доброчесного молодого чиновника стимулюють бути чесним через зарплату, через ламання корупційних схем. Антикорупційні закони дозволяють перезапустити по-новому систему державного управління. Ця реформа дозволяє максимально відкрити базову інформацію про чиновника, його статки, активи і створює середовище, в якому хоча й можна ще красти, але розпорядитися цим вже не можна буде. Цим потужним прожектором ми зможемо виганяти тарганів-корупціонерів.

Наскільки майбутня українська модель боротьби з корупцією прогресивна у порівнянні з іншими закордонними моделями?

Наші країни-сусіди Молдова, країни Прибалтики, створили комбіновані органи, які борються і займаються попередженням корупції. І як правило, ці моделі не працюють. Все одно суспільство вимагає посадити корупціонера, і ці органи починають концентруватися на найлегших функціях - переслідуванні корупціонерів. А в Україні ми створили дві окремі структури, які будуть займатися кожна своєю справою - одні переслідують, інші попереджають прояви корупції. І це - світовий тренд. І ми в тренді зараз. І у нас- антикорупційне бюро, якщо його правильно створять, буде найбільш контрольованим громадськістю органом. Це позитив. Громадські активісти будуть стежити за діяльністю бюро, зможуть радити. У світі подібні бюро мають найменше контролю громадськості. Тут ми молодці. Не можу сказати, що ми створили у боротьбі з корупцією щось унікальне, але ми взяли все найкраще.

Скільки часу потрібно для того, аби результати ухвалених законів були відчутні?

Якщо все зробити правильно, через п’ять років ми можемо мати змістовну, економічно розвинену державу не гіршу за Польщу чи будь-яку іншу європейську країну. Це цілком можливо за п’ять років. За рік ми, сподіваюся, побачимо, що бюро працює, корупційні справи спрямовуватимуть до суду, корупціонери високого рівня замисляться реально щодо корупції. За цей час ми спостерігатимемо, як частина державного апарату почне очищуватися від корупціонерів. Помітні зміни будуть вже за два роки, аби звільнити старих чиновників, набрати нових. А через п’ять років може вже бути система, що стабільно працює, де буде мінімальна корупція, де громадянин почуватиметься захищеним і матиме можливості для самореалізації. Якщо все це зробити, то ми станемо найпривабливішою для інвестицій країною Європи. В цьому і полягає значення цієї антикорупційної реформи.