Після однорічної перерви цього року Україна представить на Франкфуртському книжковому ярмарку свій національний стенд. Рішення щодо участі країни було прийняте навесні, з держбюджету на це виділили один мільйон сто тисяч гривень, відповідальний за стенд України - Державний комітет телебачення та радіомовлення. Однак підготовкою до участі в ярмарку в екстрених умовах займалися експерти книжкової індустрії на волонтерських засадах. DW розмовляла з Ольгою Жук - кураторкою фестивалю "Книжковий арсенал" та експерткою робочої групи з підготовки до Франфуртського ярмарку - про підготовку національного стенду та участь держави в цьому.

DW: Хто брав участь і керував підготовкою національного стенду України для ярмарку у Франкфурті?

Ольга Жук: Офіційним експонентом є Державний комітет телебачення та радіомовлення, але загальної координації з їхнього боку не було. У червні сформували робочу групу, але держава не давала коштів, час спливав, і більша частина групи просто самоусунулась, щоб не псувати собі репутацію. Зрештою, усю роботу переклали на кількох експертів, що залишилися. Ми всі волонтери у цьому проекті. У Німеччині нам домагає консульство (Генеральне консульство України у Франкфурті-на-Майні - Ред.) і сам Франкфуртський ярмарок. Керівництво ярмарку зробило Україні безпрецедентну знижку на участь - 30 відсотків - і готове підтримувати нас і надалі. Але якщо підготовка буде відбуватись таким чином, то цей інтерес згасатиме.

Як покривають витрати на підготовку і участь у ярмарку, зокрема вашу, інших організаторів та видавців?

Усі, хто їде у Франкфурт, їдуть або власним коштом або за рахунок грантів. Виділений державою бюджет передбачає оплату площі стенду, стандартних конструкцій на стенді, мінімальне меблювання і друк каталогу. Держкомтелерадіо провів тендер і обрав підряника, який за законодавством України може переказати гроші Франкфурту. Держава обіцяє повернути кошти підряднику вже після ярмарку. Я неодноразово просила показати мені кошторис, але побачити його не вдалося. Я би дуже хотіла, щоб після ярмарку, коли проект буде реалізований, була якась публічна звітність щодо витрат.

Чому так важливо, щоб Україна була представлена національним стендом?

Франкфуртський ярмарок є не тільки бізнес-форумом, але і стратегічно важливою подією. Національний стенд - це колективний меседж, політичний і культурний. Для країни - це спосіб заявити про себе, про те, що відбувається в країні, залучити інвестиції. Це - чудовий майданчик для переговорів і водночас спосіб показати закордонному видавцю те, що у країні є певний ринок. Тому важливо, щоб національний стенд не дискредитував видавничий ринок. А у нас є такий досвід... Національні стенди, як правило, готуються дуже серйозно на державному рівні різними ланками: це і інститути книги, і асоціації видавців, і міністерства культури, туризму, закордонних справ, економіки. До цього треба готуватися весь рік, а не два тижні перед початком. У національних стендах часто беруть участь перші особи, політики. Це додає ваги і демонструє, наскільки держава приділяє увагу просуванню себе у світі. Від України не буде ані офіційних осіб, ані представників Дежкомтелерадіо.

Як зрештою виглядатиме український стенд?

Я як представник “Мистецького арсеналу” взяла на себе відповідальність сформувати дизайн стенду. У вересні в екстрених умовах через брак часу головний експонент вирішив замовити стандартне пластикове оформлення. Ми все одно намагаємося, щоб усе було достойно. Дизайнерка Альона Соломадіна, яка є арт-директором "Мистецького арсеналу", розробила графічний стиль - це 16 метрів іміджевих банерів, інформаційні панелі, постери з текстами, програмою. Графіка створена за мотивами принтів Василя Єрмілова, всесвітньо відомого українського авангардного художника початку ХХ ст., також Національний Центр Довженка надав нам для банерів кадри з фільмів Дзиги Вертова “Ентузіазм. Симфонія Донбасу” і “Навесні” Михайла Кауфмана. Ми хочемо показати такий імідж України, що водночас був би народним, але й авангардно переосмисленим, урбаністичним, сучасним. Ми з директоркою "Мистецького арсеналу" взяли на себе витрати за друк графіки, бо державних коштів на це не було.

Розкажіть, що саме буде представлено на стенді?

Експозиція буде розділена на секції: українська література у перекладах світовими мовами, окрема секція - дитячої літератури, fiction, non-fiction, окремо ми зробили підбірку книг про Майдан і війну на Сході. Також робимо акцент на книжках політични в'язнів - Олега Сенцова та Надії Савченко. Загалом буде представлено близько 40 книжкових видавництв. Великий внесок зробила Оксана Хмельовська. Вона є упорядницею каталогу, веде всю комунікацію з видавцями і допомогла укласти програму зустрічей з авторами.

Що, на вашу думку, передусім зацікавить закордонного видавця і читача?

Я гадаю, особливу увагу приділять секції книжок про Майдан і війну. Для багатьох за кордоном Україна - це така собі terra incognita. Можливо, хтось уперше звернув увагу на цю країну лише завдяки Євромайдану, війні і окупації Криму. Людям цікаво, що про це думають не політики, а письменники, звичайні люди.

Окрім ділових зустрічей видавців, на стенді будуть події для ширшої аудиторії. 16 жовтня - дискусія "Автор і війна”, в якій візьмуть участь Юрій Андрухович, Сергій Жадан та Ірена Карпа. 17 жовтня - дискусія "Що ховається за політикою", яку готує Ґете-Інститут. Це дискусія про роль культури після Євромайдану. На національному стенді проходитимуть зустрічі з письменниками. Окрім названих, приїдуть Андрій Курков, Марія Матіос, Пітер Померанцев, Василь Махно. Організація цих подій - це ініціатива видавців, громадських організацій і активістів.

Ви особисто приділяєте багато сил і часу цьому проекту - чому для вас це так важливо?

Мені би дуже хотілось, щоб Україна була присутня у світі, щоб до нас приїжджали закордонні видавці, був активніший міжнародний обмін. Я хочу вибудовувати ці відносини. І ми вже маємо перші результати: наступного року Франкфуртський ярмарок погодився приїхати на “Книжковий арсенал”, зробити колективний стенд німецьких видавництв. Це певне визнання видавничого ринку в Україні і того, що західний ринок ним цікавиться.