Згідно з попереднім техніко-економічним обґрунтуванням, яке підготувала німецька компанія PROPROJEKT Planungsmanagement & Projektberatung GmbH, Львів стане столицею «Олімпіади 2022». У документі, який днями затвердив Кабінет міністрів, прописано, що Олімпійські змагання проходитимуть ще у двох місцях – Тисовець (Львівська область) та хребет Боржава (Закарпатська область).

Олімпійський стадіон біля «Арени Львів»

Найбільша кількість інфраструктурних та спортивних об’єктів припадає саме на Львів. З 15 зимових олімпійських видів спорту половина, згідно з проектом, має пройти у Львові і на його околицях. В інтерв’ю DW посадовець Львівської міської ради Олег Вілюра повідомив, що всі об’єкти спортивної інфраструктури розташовуватимуться на ділянці, прилеглій до нового львівського футбольного стадіону, збудованого до «Євро-2012». Обґрунтування німецьких експертів базується на аналізі підготовки майбутніх ігор в Сочі (2014) та проектної заявки, з якою за право провести Олімпіаду 2018 року боровся Мюнхен.

На прилеглій території біля новозбудованого стадіону, згідно з планом, постане багатофункціональний льодовий палац, три тимчасові льодові арени для керлінгу, хокею та бігу на ковзанах, а ще олімпійське містечко на чотири тисячі учасників та медіа-центр на 6,5 тисяч осіб. Вартість однієї тимчасової льодової арени становить приблизно 20-30 мільйонів євро, каже Вілюра. Лише санно-бобслейна траса буде на околиці міста. Її вартість найбільша, за оцінкою експертів, становитиме близько 100 мільйонів євро. Водночас, лижні види спорту: біатлон, лижні гонки, двоборство, сноуборд та стрибки з трампліна, згідно з проектом, проходитимуть у Тисовці, а швидкісний спуск - на гірському хребті Боржава з найвищою точкою у 1681 метр.

Інвестиційна привабливість

Олег Вілюра запевняє, що багатофункціональна арена, яка матиме не лише льодове покриття, але й можливість для проведення матчів з баскетболу та легкоатлетичних змагань, є досить привабливим інвестиційним об’єктом. За словами посадовця, про будівництво такої арени «вже розмірковує один український інвестор». Будівництво такої багатофункціональної арени на 12 тисяч місць, якщо орієнтуватися на європейські аналоги, обійдеться у 80 мільйонів євро.

У міській раді наголошують, що про точні цифри витрат говорити зарано, доки не буде затвердженої національної програми з підготовки, як це було на до «Євро-2012». Адже йдеться не лише про спортивні об’єкти, але й про 400 кілометрів доріг та швидкісну залізницю, що сполучатиме Львів з Тисовцем та Боржавою, а ще готелі та транспорт. І основне - цільова програма має прописати, які саме об’єкти і з якою дольовою участю будуватиме держава, а які інвестор, каже Вілюра. І додає, у будь-якому разі, Олімпіада для Львова - це додатковий шанс для розвитку туристичної інфраструктури. Водночас, Львівська обласна адміністрація вже подала заявку до уряду, де зазначає потребу у фінансуванні Львівщини на 25 мільярдів гривень до 2015 року, аби «Олімпійська надія 2022» почала втілюватися. За оцінкою «німецького» ТЕО загальна вартість проекту – 80 мільярдів гривень.

Левова частка інвестицій знову буде державною?

Ця цифра є надто занижено, вважає голова громадської організації «Громадський контроль «Євро-2012», фінансовий аналітик Тетяна Тимошенко. Вона прогнозує, що витрати поступово зростатимуть, і прирівняються до затрат Росії на зимову Олімпіаду 2014 року, які сягають 30 мільярдів доларів. Адже Україна, як і Росія, не має жодної спортивної інфраструктури для зимових видів спорту, і все почне фактично «з нуля», аргументує експерт. «А ще ми маємо приклад з «Євро-2012», де витрати постійно зростали у рази, - каже Тимошенко. – Зрештою, ці цифри – це пусті папірці, які не мають жодного підґрунтя, належного економічного обґрунтування, яке в першу чергу має показати терміни окупності проекту. Такого обґрунтування ніколи й не буде. Буде що завгодно: калькуляція, різноманітні розрахунки і таке інше».

Водночас, експерт переконана, що Олімпіада потрібна Україні, бо це каталізатор розвитку країни, але держава робить ті ж помилки, використовує ті ж механізми, що і при підготовці до «Євро-2012», зазначає вона. І додає: «Схема, коли держава стає інвестиційним фондом, а не одним з інвесторів – є неправильною. Більшість спортивних об’єктів не найдуть свого інвестора, бо поважний інвестор на таких умовах не прийде в Україну, і доказом цього є минулий чемпіонат». Коли Україна 2007 року виборола право на проведення «Євро-2012», у державній програмі підготовки до першості було передбачено, що 80 відсотків необхідних витрат припаде на приватних інвесторів. Утім, зрештою вийшло з точністю до навпаки – за даними дослідження Raiffeisen Research, 80 відсотків витрат на стадіони, дороги та аеропорти припали на платників податків.

Прозорість виглядає інакше

Як відзначають оглядачі, високі корупційні ризики, про які йшлося під час підготовки до «Євро-2012», залишаються актуальними і для «олімпійського» проекту. Не вселяє оптимізму опитаним експертам непрозорість перших кроків у підготовці до Олімпіади, зокрема вибору компанії, яка готуватиме остаточне ТЕО проекту. Як повідомляє низка українських ЗМІ з посиланням на «Вісник державних закупівель», тендер на розробку документації за 170 тисяч євро виграла зареєстрована в Австрії компанія Globe Complete GmbH. За даними відкритих реєстрів підприємств Австрії, ця компанія налічує двоє співробітників і не має жодного стосунку до планування масштабних інфраструктурних проектів. Компанія не має ані власного сайту, ані номера телефону або факсу, доступних у відкритому доступі. Крім того, компанія зареєстрована за адресою, за якою також зареєстрована компанія, що надає консультаційні послуги з інвестицій та оптимізації податків клієнтам з України та Росії.

Експерт громадської організації «Євро-патруль» В’ячеслав Коновалов вважає, що «Олімпійську надію» придумали лише з метою збагачення. «Гроші списуватимуть за схемою «Євро-2012», і жодного звіту за збудовані об’єкти не буде. Як і досі не було звіту з виконання цільової програми до чемпіонату футболу, хоча запитань багато», - каже Коновалов. Ніхто не зможе проконтролювати зведення і тим більше спитати за витрати, коли йдеться, приміром, про тимчасові спортивні споруди, уточнює експерт. Він переконаний, що Україна не є країною зимових видів спорту і з огляду на економічну кризу не може собі дозволити такий масштабний проект.