Студенти Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка - одного з найпрестижніших українських вишів - нещодавно дізналися, що взимку вони більше часу навчатимуться самостійно. Новий розклад склали, щоб зекономити гроші на опаленні. На те, щоб обігріти всі аудиторії, у ВНЗ не вистачає коштів. "Перенесення обсягу самостійної роботи на лютий та вивільнення студентів і співробітників від аудиторних занять у цей час сприятиме тому, що вони не будуть перебувати в аудиторіях, які в нинішніх умовах важко нагріти до комфортної температури. А турбота про здоров'я студентів та персоналу є нашим обов'язком", - пояснив мету такого кроку проректор університету Володимир Бугров.

КНУ імені Шевченка - не єдиний виш, який змінює умови навчання на зиму. В Національному університеті "Львівська політехніка", наприклад, новий графік стартує вже з грудня - під час зимової сесії. Усі заліки й іспити студенти складатимуть лише у чотирьох із більше 30 навчальних корпусів університету. Опалювати усі будівлі повноцінно у вишу немає грошей. "Ми шукаємо гроші самостійно, маємо надходження з наукової праці чи з продажу розробок. Але на комунальні послуги їх все одно не вистачає. Тому не йдеться навіть про економію. Якби в нас були кошти, ми б не економили", - пояснив проректор "Львівської політехніки" Олег Давидчак. Щоб не платити за опалення, на лютий у ВНЗ вирішили запровадити дистанційне навчання - до 4 березня.

А в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу взагалі відмінили заняття у січні. "Ми подивились, що немає сенсу опалювати приміщення в цей час. Студенти і так не ходять. Вони святкують. Та й викладачі, - розповів DW проректор ВНЗ Олег Мандрик. - Ми відправляємо їх у відпустки, не використані за попередні роки. А студентів - на канікули". Тому після закінчення грудневої сесії студенти і викладачі зустрінуться аж у лютому.

Перевірятимуть знання онлайн

Якщо в Івано-Франківську просто влаштували канікули, то в інших вишах навчальний процес триватиме. У КНУ імені Шевченка завдання студентам розсилатимуть в електронній формі. "Перевірка знань буде здійснюватись у вигляді рефератів, есеїв, тестових завдань - тобто так, як передбачено програмами навчальних дисциплін форм поточного контролю", - пояснює Володимир Бугров.

Найпростіше реалізовувати "онлайн-форму навчання" "Львівській політехніці". У цього вишу вже два роки є своя університетська мережа - "Віртуальне середовище". Воно працює, як соцмережа. "Викладач має свій профіль, перелік всіх дисциплін, які він веде. Туди він може надсилати лекції, прикріпляти посилання на інші сайти. Студенти теж мають свої профілі, але вони нічого не створюють. Вони можуть дивитись завдання, проходити тести, відповідати на питання, брати участь у семінарах відносно тих сторінок, до яких їх прикріпили", - розповідає Андрій Дуда, інженер телекомунікацій "Львівської політехніки".

За його словами, у програмі є й нові функції: скайп-спілкування та відеолекції. "Це дуже зручно. Туди прикріпляються всі студенти, які знають, що, наприклад, у них семінар на 15:00. І через відеозв'язок можуть слухати лекцію", - пояснює інженер. До програми студенти мають доступ зі своїх смартфонів. Ті, хто не матиме інтернету, зможуть приходити в студентську бібліотеку і, наприклад, там скачувати лекції на USB-накопичувач. 

Однак у "Львівській політехніці" визнають, що з програмою для онлайн-навчання дають собі раду не всі викладачі. За словами Дуди, молодші викладачі майже 100-відсотково користуються нею. Гірше із старшими викладачами, які бояться всього нового, додає він. "Але це - не проблема,  - пояснює проректор вишу Олег Давидчак. - Курс веде не тільки лектор, є асистенти. Якщо викладач кафедри чогось не зможе зробити, йому допоможуть. Крім того, ми вже організовували курси з користування програмою перед тим, і якщо треба буде - проведемо ще".

Реакція на нововведення

Викладачі "Львівської політехніки", особливо старшого віку, онлайн-навчання коментують стримано. Микола Гнатчук, який викладає в Інституті архітектури цього вишу, каже, що в нього вибору немає, мусить пристосовуватись. І хоча він пробував користуватись "Віртуальним середовищем", думає, що завдання надсилатиме все ж через електронну пошту, так, мовляв, надійніше. "Онлайн-навчання не є проблемою. Будемо спілкуватись так. 30 студентів все одно одночасно відповіді не надішлють.  Це все розтягнеться в часі. І потім, ми ж усе одно з ними в березні зустрінемось", - каже викладач. 

Хто в захопленні від такого рішення, то це студенти.  "Це набагато зручніше, ніж ходити на пари і мерзнути. Набагато краще сидіти собі вдома, в теплі, пити чайок і виконувати завдання. І це - більше часу для самовдосконалення. От я ніяк не можу дочитати Стівена Кінга. Тепер буде час", - розповідає першокурсниця "Львівської політехніки" Наталія Ющак.

Що кажуть у міносвіти

Скільки вишів по Україні економитимуть на опаленні, у міністерстві освіти і науки України точно не знають. Кажуть, що не ведуть таку статистку, оскільки ВНЗ не зобов'язані про це повідомляти. "Організація освітнього процесу в зимовий період та, за необхідності, корегування графіку навчального процесу регулюється ними самостійно", - повідомили DW у прес-службі міністерства. Проблем у таких заходах у міносвіти також не вбачають, оскільки "зміна графіку освітнього процесу не змінює обсяг освітньої або наукової програми", пояснюють у відомстві. 

Як додає керівництво вишів, це навіть добре, що через форс-мажорні обставини випробовуються нові схеми навчання. На думку Олега Давидчака із "Львівської політехніки", їхня навчальна мережа - це нові і більші можливості для студентів та викладачів.