Торгівля онлайн стає щороку популярнішою у багатьох країнах світу, в тому числі й у Німеччині. Сьогодні дедалі більше німців купують одяг, побутові електроприлади, електротехніку, меблі й навіть продукти харчування в інтернеті, а не в магазині.

Очевидно також, що зі збільшенням обсягів та асортименту онлайн-купівлі зростає й частка товарів, що повертаються купівельниками з тих чи інших причин. Якщо 2016 року клієнти повернули кожну десяту куплену в мережі річ, то, за даними дослідження Bitkom, 2018 року така доля спіткала вже кожну восьму покупку. В абсолютних цифрах це означає кілька сотень мільйонів повернених пакунків у рік.

У такому разі постає питання щодо подальшої долі повернених речей. Однак більшість компаній, що продають у інтернеті, неохоче діляться даними проте, що вони роблять з такими товарами. Приміром, світовий лідер онлайн-торгівлі компанія Amazon сухо стверджує: "Продукція, повернена клієнтами, або йде до постачальника, або, як у більшості випадків, перепродується. Будь-яка повернена до Amazon річ підпадає під ретельну перевірку: перевіряється її якість, якщо необхідно, її лагодять і повторно запаковують, а коли можливо - продають за програмою Amazon Warehouse". Тут клієнти можуть купувати товари, що заледве були в користуванні, за значно нижчими цінами, пояснюють у компанії.

Крім того, наголошують у Amazon, повернені товари можуть продаватися на спеціальних аукціонах, так само як і залишки на складах. Для збуту товарних позицій, котрі продати вже просто неможливо, до співпраці залучається неприбуткова платформа Innatura, що займається доброчинністю. Щодо нереалізованих продуктів харчування Amazon співпрацює з різними організаціями, котрі надають безхатченкам безкоштовне харчування, кажуть у компанії.

ЗМІ: Amazon знищує повернені товари тоннами

Торік повідомлення деяких німецьких ЗМІ спричинили жваву дискусію у ФРН. Тоді журналісти телеканалу ZDF, посилаючись на внутрішні документи компанії Amazon, повідомили, що цей онлайн-велетень просто тоннами знищує цілком справні товари.

Інформація, котру поширили журналісти, може справді відповідати дійсності. Принаймні так вважає експерт з питань повернення товарів Бйорн Асдекер (Björn Asdecker) з Бамберзького університету. Утім, за його словами, показані телевізійниками знищенні товари - це радше не стільки те, що повертається Amazon, а товари від третіх фірм, які продаються на платформі.

"Ці постачальники можуть орендувати в Amazon склад. Якщо вони бачать, що деякі продукти не продаються, а їхнє подальше зберігання збиткове, Amazon може за бажанням знищити їх", - каже експерт.

Про таку практику компанії Amazon знають і в природозахисній організації "Грінпіс". "Якщо інші компанії роздрібної торгівлі доходять висновку, що зберігання товарів на складах Amazon їм обходиться занадто дорого, вони можуть або погодитися на повернення товару, або дозволити його знищення. Повернення зазвичай коштує дорожче, адже потім потрібно знайти для цих товарів новий склад. Тож Amazon пропонує дилерам утилізацію цих речей за низькими цінами, фактично стимулюючи цим знищення деяких практично новісіньких товарів", - каже Віола Вольґемут (Viola Wohlgemuth) з "Грінпіс".

30 відсотків товарів не можна продати

Утім, проблема з реалізацією непроданих товарів притаманна не лише таким онлайн-компаніям як Amazon. Згідно з результатами дослідження, проведеного EHI Retail Institute, приблизно 70 відсотків повернутих покупцями товарів ще можна повторно продати як товар "класу А", тобто такий, котрий не має жодних вад. Однак це жодним чином не означає, що решта 30 відсотків неодмінно знищуються, як стверджують деякі ЗМІ чи організації. Адже лишається ще можливість продати це як товар "класу Б", тобто за значно нижчою ціною, або ж такі речі можна просто передати благодійним організаціям, як це й пояснювали в компанії Amazon.

Причини того, що не всі товари можна знову перепродати полягають у значному погіршенні якості цих речей під час користування першим власником, запевняють автори дослідження EHI Retail Institute. А зберігати їх - недоцільно з економічної точки зору. Ще одним фактором може бути й сезонність окремих товарних позицій.

Більше інформації - захист від повернень

Щоб попередити повернення та можливе знищення придбаних у інтернеті товарів клієнтами, багато магазинів, котрі спеціалізуються на онлайн-торгівлі, воліють надавати споживачам якомога більше інформації про сам товар, наголошується у звіті Bitkom. Приміром, для цього широко застосовують панорамні об'ємні 360-градусні зображення. Коли продається одяг, то клієнтам намагаються візуально надати вичерпну інформацією щодо довжини сукні чи куртки.

Попри те, що до знищення товарів, повернених клієнтами, призводить не лише політика онлайн-торговців, а й безвідповідальна поведінка самих споживачів, "Грінпіс" рішуче протестує проти практики знищення речей.

"Причина цього насамперед у тому, що речі випускаються занадто дешево. Ми платимо недостатньо за ресурси, котрі вкладаються у товар. Якщо сутню пошили за два євро в Бангладеш, а 60 відсотків її ціни під час продажу припадає на маркетинг, зрозуміло, чому взагалі доходить до такого", - каже Віола Вольґемут.

Природозахисна організація "Грінпіс" вже зібрала 145 тисяч підписів проти знищення повернених клієнтами товарів, придбаних у компаній онлайн-торгівлі й офіційно передала їх у міністерство захисту довкілля ФРН. Активісти вимагають змін до законодавства, щоб більше не допускати таких явищ як знищення товарів.