ООН засудила визнання Єрусалима столицею Ізраїлю з боку США
Аніта Грабська
21 грудня 2017 р.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, в якій закликала Вашингтон скасувати рішення про визнання Єрусалима столицею Ізраїлю.
Реклама
Генеральна Асамблея ООН у четвер, 21 грудня, підтримала резолюцію, в якій закликала США скасувати визнання Єрусалима столицею Ізраїлю. "За" документ проголосували представники 128 країн світу, серед них і Німеччина.
"Проти" проголосували 9 держав. Ще 35 утрималися, а представники 21 країни взагалі не взяли участі в голосуванні, передає інформагенція AP. Усього Генеральна Асамблея ООН налічує 193 країни-члени.
Нагадаємо, що 18 грудня США заблокували резолюцію Ради Безпеки ООН щодо Єрусалима, скориставшись своїм правом вето. Після того критики позиції Вашингтона внесли проект резолюції в Генасамблею. Документ не має зобов'язувальної дії, але є важливим символічним жестом.
Президент США Дональд Трамп 20 грудня пригрозив, що зменшить фінансову допомогу країнам, які проголосують за вищезгадану резолюцію. "Вони беруть сотні мільйонів доларів і навіть мільярди доларів, а тоді голосують проти нас. Що ж, ми стежимо за цими голосами. Хай голосують проти нас. Ми зекономимо чимало. Нам усе одно", - заявив Трамп перед журналістами в Білому домі.
Заява Трампа від 6 грудня про визнання Єрусалима столицею Ізраїлю спричинила хвилю насильства на Близькому Сході. Унаслідок зіткнень демонстрантів із ізраїльськими силовиками в Єрусалимі та на палестинських автономних територіях загинули кілька протестувальників, понад 750 людей дістали поранення. Ізраїльська армія здійснила кілька ударів у відповідь на атаки палестинських бойовиків. Згідно з актуальними опитуваннями, майже половина палестинців підтримує силовий шлях вирішення питання про створення власної держави.
Єрусалим: кому належало місто раніше (21.12.2017)
00:29
Місто розбрату - історія Єрусалима
Єрусалим - одне з найдавніших міст світу, за яке упродовж тисячоліть точиться боротьба. Його вважають своїм Святим містом юдеї, мусульмани та християни.
Фото: picture-alliance/Zumapress/S. Qaq
Місто Давида
Згідно зі Старим Заповітом, близько 1000 року до нашої ери ізраїльський цар Давид захопив місто, яке доти населяли євусити. Відтак Давид переніс сюди власну резиденцію і зробив з Єрусалима релігійний центр свого царства. За Біблією, син та наступник Давида - цар Соломон - спорудив перший Храм для Ягве, Бога Ізраїлевого. Відтоді Єрусалим став центром юдаїзму.
Фото: Imago/Leemage
Перше руйнування
Вавилонський цар Навуходоносор ІІ захоплював Єрусалим у 597 та 586 рр. до нашої ери. Першого разу вавилонський правитель взяв у полон царя Єгояхіма разом із юдейською елітою, військовими та ремісниками, а другого - вщент зруйнував місто й Храм. Після того, як Вавилон захопив перський цар Кір ІІ, юдеям дозволили повернутись на батьківщину та відбудувати Храм.
Фото: picture-alliance/Mary Evans Picture Library
Римське та візантійське панування
Починаючи з 63 року до н.е. Єрусалим перебуває під пануванням Рима. Місцеве населення протестує, що має наслідком Юдейську війну, розпочату у 66 році н.е. Чотири роки по тому війна завершується перемогою Рима і другим зруйнуванням Єрусалима та Храму римлянами. Епоха римського та візантійського панування в регіоні триває близько 700 років.
Фото: Historical Picture Archive/COR
Завоювання арабами
Арабські війська, що вдерлися на землі візантійців, увійшли і в Палестину. За наказом халіфа Омара загони арабів 637 року оточили та захопили Єрусалим. Це стало початком мусульманського панування, під час якого регіон потрапляв під контроль різних мусульманських правителів. Місто часто переживало облоги та переходило з рук в руки.
Фото: Selva/Leemage
Епоха Хрестових походів
Християнський світ відчував дедалі більшу загрозу з боку турків-сельджуків, чиє правління розпочалося 1070 року. Тож Папа Урбан ІІ закликав до Хрестового походу. Впродовж майже 200 років європейці провели п'ять Хрестових походів саме з метою захопити Єрусалим. Іноді це вдавалося. Але 1244 року хрестоносці остаточно втратили контроль над містом, і воно знову перейшло під контроль мусульман.
Фото: picture-alliance/akg-images
Османи та британці
Після завоювання у XVI столітті турками-османами Єгипту та Аравії Єрусалим став адміністративним центром османської провінції. Перші десятиліття османського пануння принесли місту значний економічний підйом. Після перемоги британців над турками 1917 року Палестина та Єрусалим перейшли під контроль Великобританії.
Фото: Gemeinfrei
Розділене місто
Після Другої світової війни британці відмовилися від мандата над Палестиною. ООН проголосувала за поділ територій таким чином, щоб дати батьківщину тим, хто вижив під час Голокосту. Одразу після цього деякі арабські країни оголосили Ізраїлю війну. До 1967 року місто було розділене на ізраїльську західну та йорданську східну частини.
Фото: Gemeinfrei
Східний Єрусалим знову переходить до Ізраїлю
1967 року Ізраїль перемагає у Шестиденній війні проти Єгипту, Йорданії та Сирії. Ізраїльські війська захопили Сінайський півострів, Сектор Гази, Західний берег річки Йордан, Голанські висоти та Східний Єрусалим. Вперше з 1949 року ізраїльтяни знову отримали доступ до Стіни плачу. Офіційно Східний Єрусалим спочатку не анексували, а лише адміністративно інтегрували.
Мусульмани можуть і надалі відвідувати свої святині
Відтоді влада Ізраїлю не забороняла мусульманам відвідувати розташовані в цьому місті мусульманські святі місця, зокрема мечеть Аль-Акса - третьої за значенням святині ісламу. Храмова гора має автономну мусульманську адміністрацію. Мусульмани можуть заходити на Храмову гору та в мечеть Аль-Акса й молитися тут.
Фото: Getty Images/AFP/A. Gharabli
Остаточний статус і досі не визначений
Єрусалим і досі вважається перешкодою на шляху до миру між Ізраїлем та Палестиною. 1980 року Ізраїль оголосив усе місто своєю "вічною та неподільною столицею". Після того, як 1988 року Йорданія відмовилася від своїх претензій на Західний берег річки Йордан та Східний Єрусалим, було проголошено Палестинську державу. І ця держава претендує на Східний Єрусалим як свою столицю, принаймні теоретичну.