Ідеться як про такі форми, як психологічний терор та побиття з боку чоловіків, так і про торгівлю жінками та примусову проституцію. Насамперед бідність, поганий правовий захист та корупція сприяють поширенню цих негативних явищ. Особливо це стосується країн Південно-Східної Європи. Торгівля жінками тут процвітає. Злочинні мережі наживаються на дівчатах з Росії, України, Молдови та Румунії, оскільки ті зазвичай не знають ані своїх прав, ані мови.

На «товар» встановлено чіткі розцінки – від 1000 до 3000 євро коштує дівчина в залежності від свого віку та зовнішності. У рік «покупець» може заробити на ній мільйони. Лише в Німеччині, за оцінками, від 10 до 30 тисяч жінок примушуються до проституції. З часу історичного розширення ЄС на схід багато з них можуть безперешкодно в’їжджати на територію спільноти. У пошуках кращої долі на Заході вони стають легкою здобиччю для торгівців людьми.

Розуміння проблеми зростає

Поволі розуміння цієї проблеми та ризиків, пов’язаних з нею, на політичному рівні зростає. Як зазначив нещодавно міністр внутрішніх справ Сербії Івіца Дачіч: «Тут ідеться не лише про сексуальне зловживання, але й про робоче рабство, примусове жебракування і навіть продаж людських органів. Порушених кримінальних справ у цій сфері поки що дуже мало. Але ми повинні розуміти, що кожен такий випадок – це особливо кричуще порушення прав людини, приниження насамперед жінок, які стають жертвами торгівлі людьми», - зауважує сербський міністр.

Жіночі правозахисні організації в країнах Південно-Східної Європи поволі стають впливовішими, до їхнього слова починають прислухатися. Разом з поліцією та юристами вони за одним столом виробляють спільні стратегії, аби жінок більше не могли розцінювати як звичайнісінький товар.

Автори: Карла Енґельгард / Христина Ніколайчук

Редактор: Леся Юрченко