Справа, пов'язана із удаваним замахом на російського журналіста Аркадія Бабченка, не закінчились його "воскресінням". Наразі українські спецслужби вихваляються попердженням вбивств 47-ми українських діячів та журналістів, однак єдиний підозрюваний у цій справі, названий прилюдно, запевняє, що є агентом української контррозвідки.

"Список 47"

У вівторок, 5 червня, до головного офісу Служби безпеки України (СБУ) в Києві продовжують викликати фігурантів так званого "розстрільного списку" - переліку українських громадських діячів та журналістів, про плани нейтралізації яких українські спецслужби нібито довідались у ході розслідування справи, в якій 29 травня у Києві "був вбитий", а 30 травня "воскрес" російський журналіст Аркадій Бабченко.

У цей же день у Брюсселі генеральний прокурор України Юрій Луценко, який був обізнаний щодо спецоперації СБУ, вкотре повторює, що імітація убивства Бабченка дозволила отримати список із 47-ми осіб в Україні, вбивство яких хотіли здійснити "в інтересах російського замовника". Генпрокурор наголосив, що список є таємним, і його оприлюднять згодом.

Утім, уже відомо, що фігуранти списку під час візиту до СБУ отримують статус свідка та підписують протокол про нерозголошення. Про це розповів російський журналіст Матвій Ганапольский, який працює у Києві і який був у СБУ. Як відомо DW, до переліку також потрапили журналісти Осман Пашаєв, Катерина Сергацкова, Тетяна Даниленко, Соня Кошкіна, Віталій Портніков, Сергій Рахманін та Юлія Мостова.

З посиланням на нібито свої джерела у СБУ 5 червня повний список опублікувало видання страна.ua, однак його достовірність ще не підтверджена й у низки ЗМІ викликає сумніви.

Герман зі "Шмайсером"

Навіть без того, чиї імена насправді містить цей "розстрільний список", незрозумілим залишається його походження. Луценко у Брюсселі запевнив, що список вдалось отримати протягом 20 годин з часу повідомлення про "вбивство" Бабченка. Утім, у кримінальній справі щодо єдиного затриманого за підозрою у "замаху" на Бабченка - 50-річного київського бізнесмена Бориса Германа - цього переліку немає, запевнив DW його адвокат Євген Солодко.

Про самого Германа, якого Шевченківський суд столиці 31 травня ухвалив взяти під варту на два місяці за підозрою в орагнізації теракту, відомо небагато. Згідно з інформацією сайту "Посіпаки", який розповідає про помічників народних депутатів, у 2006-2007 роках він був помічником соціаліста Михайла Гончарова, а потім до 2012 року - Ігоря Плохого з Партії регіонів.

Герман також є комерційним директором і одним зі співзасновників із часткою в 10 відсотків збройного підприємства "Шмайсер", яке, за словами Солодка, має контракти з міністерством оборони України. На самому підприємстві вже щонайменше два роки триває внутрішньокорпоративний конфлікт. Згідно з даними держреєстру судових рішень, поліція Київської області підозрює Германа у підробці протоколу загальних зборів товариства "Шмайсер", унаслідок чого з його складу виключили одного із його учасників.

Відомо також, що від 2016 року поліція розслідує ще одну справу щодо Бориса Германа - про незаконне поводження зі зброєю. У матеріалах держреєстру судових рішень зазначається, що невстановлена особа нібито відправляла Герману посилки з предметами, схожими на патрони та оптичний приціл для станкового гранатомета.

Битва агентів

Під час судового засідання з обрання запобіжного заходу Герман заявив, що він - агент під прикриттям української контррозвідки. І у справі Бабченка діяв саме у цій ролі.

"Ми стикаємось із наслідками спецоперації контррозвідки. Я виконував спецзавдання з виявлення впливу російських фондів на дестабілізацію ситуації в Україні і ймовірну зміну влади", - зазначив підозрюваний. Суду Герман також розповів, що торік до нього звернувся давній знайомий, "який у фонді товариша Путіна займається заворушеннями в Україні". Герман стверджує, що доповів про цей контакт контррозвідці, від якої "отримав дозвіл" на подальший збір інформації щодо фінансування загадковим фондом українських політичних партій, громадських діячів, протестних рухів тощо.

Прокурор головної військової прокуратури Руслан Кравченко, який представляє обвинувачення у справі Бабченка, заявив DW, що не знайшов підтвердження цієї інформації, хоча Герман і запевняє, що надав слідчим контакти свого "куратора" у контррозвідці, якого називає "Дімою".

Герман у суді також підтвердив, що його контакт у "фонді Путіна" і справді передав йому список громадських діячів та журналістів - переважно росіян, яких хотів знищити нібито Кремль. Однак, за словами Германа, у цьому переліку були лише 30 осіб. А для отримання подальшої інформації, за словами підозрюваного, він мав би "показати підготовку до першого вбивства". Виконавцем мав стати давній знайомий Германа - Олексій Цимбалюк. Той виявився волонтером, учасником бойових дій на Донбасі, і він відразу після отримання "замовлення" доповів про все СБУ.

Герман переконував суд, що Цимбалюк - вибір контррозвідки: "Цимбалюка обрала контррозвідка, оскільки він волонтер, "батюшка" і не здатний нікого вбити. Всі прекрасно розуміли, що він побіжить в СБУ, все їм розкаже і буде не вбивство, а інсценування. Однак ми не розкривали карти, бо розуміли, що в СБУ багато "кротів" російських спецслужб".

"Фонд Путіна"

За твердженнями Германа, наданими суду, його агентурна робота, зокрема, виявила, що на російські гроші існує партія "Розумна сила" колишнього начальника відділу департаменту захисту економіки Національної поліції України Олексія Соловйова та "деякі особи з оточення Пашинського" (Сергій Пашинський - голова парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони - Ред.).

Обидва відразу заперечили заявлене Германом. "Я сприймаю це як чергову незграбну спробу ФСБ моєї компрометації", - сказав Пашинський журналістам. "Ми стали свідками чергових брудних обвинувачень на адресу нашої партії. Я не збираюся виправдовуватися, адже ні мені, ні нашій партії виправдовуватись немає за що", - написав у Facebook Соловйов.

Герман же не зупинився на загальних фразах і назвав ім'я свого контакту у загадковому фонді - ним виявився його давній партнер В'ячеслав Пивоварник.

Прокурор Кравченко не відповів на запитання DW щодо перевірки інформації про Пивоварника, пославшись на таємницю слідства. Втім у кримінальній справі, частину якої бачив кореспондент DW, замовник вбивства Бабченка з Росії фігурує як "невстановлена особа".

Замовник з українським корінням?

Пивоварник, який відповідно до даних держреєстру юридичних осіб зареєстрований у місті Чоп на Закарпатті, разом із Германом є співзасновником компанії "Київська консалтингова група". Як керівник або співзасновник він фігурує також у реєстраційних даних ще принаймні п'яти юридичнних осіб в Україні, зокрема компанії "Рускон-Україна" - "дочки" російського контейнерного оператора "Рускон".

У соцмережі "Однокласники" є профіль В'ячеслава Пивоварника 1984 року народження. Він навчався в Ужгородському державному інституті інформатики та Київському політехнічному інституті. Серед його "друзів" є Борис Герман.

У профілі Пивоварника в LinkedIn зазначається, що з 2010 по 2012 рік він працював в Інституті гепоолітичних та економічних досліджень. Керівником цього інституту є колишнійзаступник голови СБУ Олександр Скипальський (обіймав посаду у 1997-1998 та 2007 роках), одним із експертів - активіст старообрядного християнського руху Сергій Дєєв, який також був партнером Пивоварника в компанії "Громадська служба безпеки України".

У розмові з російським бюро "Радіо Свобода" Олександр Скипальский не зміг пригадати Пивоварника. Він також зазанічив, що інститут уже кілька років не здійснює діяльності через брак фінасування, а Сергій Дєєв взагалі помер.

DW спробувала зв'язатися з Пивоварником через соцмережі, але досі не отримала відповіді.