2017 рік проходить у Європі під знаком виборів. Одразу в шести країнах-членах ЄС оновиться склад парламентів, а в трьох державах оберуть нових президентів. Голосування відбудуться також у двох країнах-кандидатах на вступ до Євросоюзу. DW розповідає про головні інтриги майбутніх виборів та основних претендентів на перемогу.

На парламентських виборах у Нідерландах 15 березня перемогла праволіберальна "Народна партія за свободу та демократію", яку очолює прем'єр-міністр Марк Рютте: її результат - 21,3 відсотка голосів. За основного опонента партії Рютте - правопопулістську "Партію за свободу" Геерта Вілдерса (на фото) - проголосували лише 13,1 відсотка виборців.

Марк Рютте розцінив результати виборів як перемогу над популізмом. "Після Brexit і виборів у США Нідерланди сказали "стоп" фальшивій сутності популістів", - заявив нідерландський прем'єр. У країні продовжуються переговори щодо формування коаліції. Очікується, що окрім переможниці виборів до неї увійдуть ще три партії. Союз із Вілдерсом Рютте виключив.

26 березня в Болгарії відбулись дострокові парламентські вибори - утретє за останні п'ять років. Їхнім переможцем стала проєвропейська партія ГЕРБ екс-прем'єра країни, яка набрала 32 відсотка. За проросійську Болгарську соціалістичну партію проголосували 27 відсотків виборців. Лідерка соціалістів Корнелія Нінова визнала свою поразку та привітала суперників.

Вибори нового президента Франції відбуваються у два тури - 23 квітня та 7 травня. Як і передбачали соціологи, до другого раунду голосування вийшли лідер незалежного руху "Вперед!" Еммануель Макрон і голова правопопулістської партії "Національний фронт" Марін Ле Пен. За даними опитувань, у травні Макрон має перемогти зі значною перевагою голосів.

8 червня в Великобританії пройдуть дострокові парламентські вибори. З такою ініціативою в середині квітня виступила міністерка країни Тереза Мей. За її словами, опозиційні партії перешкоджають процесу виходу Сполученого Королівства з ЄС. Мей сподівається отримати в парламенті ще більше місць для консерваторів і тим самим зміцнити позиції Лондона на переговорах з Брюсселем щодо Brexit.

Переможцем президентських виборів у Сербії, які відбулися 2 квітня, став чинний прем'єр-міністр країни Александар Вучич. Йому вдалося набрати 55 відсотків голосів. Після оголошення результатів голосування тисячі громадян вийшли на вулиці Белграда. Демонстранти побоюються, що перемога Вучича загрожує країні встановленням диктатури. Із 2012 року Сербія є кандидатом на вступ до ЄС.

У Франції у 2017 році зміниться не лише глава держави, але й склад парламенту. Вибори в Національні збори відбудуться у два етапи - 11 та 18 червня. Поки увага соціологічних служб прикута до президентських перегонів, тож свіжих прогнозів результатів парламентських виборів немає.

У ще одній країні-кандидатці на вступ до ЄС Албанії парламентські вибори призначені на 18 червня. Передвиборча боротьба супроводжується багатотисячними акціями протесту під прапорами опозиційної Демократичної партії, яка звинувачує правлячих соціалістів у корупції та намірі маніпулювати результатами майбутнього голосування. При цьому обидві головні політсили виступають за проєвропейський курс.

У Німеччині 24 вересня за посаду канцлера змагатимуться представники партій, які зараз є партнерами у правлячій коаліції. Згідно з опитуваннями, соціал-демократи зі своїми кандидатом у канцлери Мартіном Шульцем користуються приблизно такою ж популярністю, як і політична сила теперішньої очільниці німецького уряду Анґели Меркель - обидві партії мають рейтинги на рівні 30 відсотків.

Правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини", імовірно, стане третьою за величиною фракцією в Бундестазі. Проте її рейтинг, який минулого року сягнув 15 відсотків, на початку 2017 року обвалився майже на третину. Можливі причини: "ефект Шульца" та внутрішньопартійні розбіжності правих популістів.

Зараз у проєвропейський уряд Чехії, який очолюють соціал-демократи, входять ще дві партії - політичний рух "Акція невдоволених громадян" (АНГ) та християнські демократи. На жовтневих парламентських виборах соціологи передрікають перемогу АНГ, який тоді зможе запропонувати свою кандидатуру прем'єра. Цей рух у німецькій пресі називають популістським, у Європарламенті він входить у фракцію лібералів.

Цього року оберуть і нових президентів Угорщини та Словенії. Утім, обидві ці країни Євросоюзу є парламентськими республіками, у яких глава держави виконує переважно представницькі функції. Так само, як і в Німеччині, яка в лютому отримала нового президента - колишнього главу МЗС Франка-Вальтера Штайнмаєра (на фото в центрі).