Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан у п'ятницю, 22 вересня, відвідав Варшаву. Формально це візит у відповідь на приїзд очільниці польського уряду Беати Шидло в лютому 2015 року. Проте глави двох урядів з тих пір зустрічалися уже неодноразово, тому що уряди Польщі та Угорщини нині намагаються узгоджувати свою європейську політику.

В адміністрації Шидло незадовго до зустрічі коротко повідомили, що йтиметься про "тиск Єврокомісії на обидві наші країни". Після зустрічі обидва політики ще раз заявили про свою солідарність одне з одним у питанні біженців. 

За іншу політику ЄС щодо біженців

Важливим пунктом у дискусії з Брюсселем є пропорційний розподіл біженців між усіма країнами-членами ЄС. На початку вересня Угорщині і Словаччині не вдалося задовольнити свій позов у Європейському суді в справі щодо квот на розподілення біженців, який пізніше підтримала й Польща. Єврокомісар з питань міграції Дімітріс Аврамопулос пригрозив Будапешту та Варшаві, які ще досі не прийняли жодного біженця з таборів у Греції та Італії, судовими позовами через порушення договору, якщо вони в найближчі тижні не змінять свою позицію. З огляду на настрої в обох країнах слід очікувати, що вони швидше погодяться на грошові штрафи, ніж на впровадження вироку Європейського суду.

Між тим Орбан уже заявив, що боротиметься за зміну Брюсселем політики щодо біженців. У цьому його також підтримує Польща. Обидві країни знову й знову наголошують, що слід краще захищати зовнішні кордони ЄС і допомагати передусім на місцях. Варшава в останні дні справді пообіцяла ще цього року внести до спецфонду Європейського інвестиційного банку, який має допомогти полегшити гуманітарну кризу передусім у Сирії,  50 мільйонів євро. Угорщина ж навпаки вимагає від ЄС коштів на будівництво огорожі на кордоні зі Сербією.

Поряд з питанням біженців Угорщина та Польща мають ще цілу низку інших спірних моментів з ЄС. Правляча в Угорщині партія Орбана "Фідес" (Fidesz) одразу ж після перемоги на виборах почала обмежувати роботу конституційного суду, свободу преси та роботу неурядових організацій. До подібних кроків вдався й уряд Польщі, сформований після перемоги партії "Право і справедливість" (ПІС). Брюссель відреагував на це позовами. Подібно до польського державного керівництва Орбан також аргументує, що такі рішення є бажанням народу та боротьбою за суверенітет. Угорщина успішно веде цю гру ось уже сім років, Польща після двох років такої гри також набралась відповідного досвіду.

Обіцянки вето у відповідь

Досі у Брюсселя було не так і багато можливостей вжити якихось дієвих заходів щодо обох норовливих країн. У випадку застосування статті 7 Договору ЄС, на підставі якої країни-члени ЄС як штраф можуть бути позбавленні певних прав, Угорщина та Польща запевнили одна одну в підтримці, скориставшись своїм правом вето. Річ у тім, що для ухвалення такого серйозного рішення необхідно мати згоду всіх 28 країн-членів. Незрозумілим лишається, шо станеться, якщо країна не сплатить штраф, до якого вона буде засуджена за порушення договору ЄС.

Цю можливість Орбан і Шидло також могли обговорювати у п'ятницю, хоча про це й не говорилося на публіку. Крім того, Орбан зустрівся з польським "сірим кардиналом", лідером правлячої партії ПіС Ярославом Качинським. Він хоч і не займає жодної урядової посади, але сильно впливає на політику Шидло. До речі, ще на початку січня 2016 року Качинський та Орбан таємно зустрілись у польському селі Неджика, що поблизу словацького кордону. Ця зустріч поклала початок тіснішому узгодженню своїх позицій між Будапештом та Варшавою.