Дистанційне навчання, запроваджене через карантин, показало прогалини в системі української освіти. Вчителі не мають навичок проведення онлайн-уроків, а діти - мотивації до продовження навчання.
Реклама
Через карантин українські школярі вже більше місяця вчаться дистанційно. За даними міністерства освіти і науки України (МОН), за три тижні роботи "Всеукраїнської школи онлайн" було проведено понад 545 уроків, які лише на YouTube-каналі міністерства подивилися більше семи мільйонів разів.
"Це додатковий навчальний контент. Він користується попитом. Тільки за останні тижні аудиторія YouTube-каналу міністерства збільшилася в рази. Там зареєструвалося більше 150 тисяч нових користувачів, і приріст іде кожного тижня", - розповів DW директор Українського інституту розвитку освіти МОН Вадим Карандій. За його словами, даних щодо перегляду уроків по телебаченню ще немає. Але, на думку Карандія, вони теж доволі популярні серед учнів та батьків.
Альона Тараненко, мама трьох дітей із села Нововасилівка, що у Херсонської області, каже, що в дітей не було іншого виходу, аніж вчитися через телевізор. За її словами, хоча вчителі й намагаються налагодити хоч якесь навчання за допомогою Viber, однак через відсутність потужного інтернету та техніки у вчителів повноцінних уроків не виходить. "Так, по телевізору є яке-не-яке навчання. Щоправда, діти не завжди до кінця дивляться телеуроки, відволікаються, бо я не можу все контролювати, тому ввечері самій доводиться пояснювати те, що не зрозуміли. Важко", - каже жінка.
Батьки з інших віддалених населених пунктів розповідають, що дивляться телевізор переважно через супутникові антени, але після нещодавнього блокування українських супутникових телеканалів у їхніх дітей практично немає можливості дивитися онлайн-уроки по телевізору. Водночас мобільний інтернет працює погано, тому вчитися на карантині майже нереально. Окрім цього, часто у родинах із кількома дітьми є лише один гаджет, тому всі діти не можуть одночасно повноцінно навчатися.
Офіс освітнього омбудсмена нещодавно провів онлайн-опитування, у якому взяли участь більше восьми тисяч батьків школярів із різних регіонів України. Результати засвідчили, що 85 відсотків дітей продовжили навчання під час карантину. Ще 14 відсотків, за цими даними, навчаються зараз не в повному обсязі, а один відсоток - узагалі припинив навчання.
За даними опитування, найпопулярнішими платформами для дистанційного навчання є Google Classroom, Zoom, YouTube та Skype. Найпопулярнішим менеджером, яким для дистанційної освіти користуються 94 відсотки опитаних, є Viber.
В Офісі освітнього омбудсмена додають, що батьки скаржаться на використання різних способів комунікації, що часто призводить до плутанини з виконанням завдань. "Вчитель із зарубіжної літератури дає завдання у Viber, а вимагає присилати відповіді на електронну пошту, вчитель хімії проводить уроки в Zoom, історію дивимось в YouTube, англійську в Google Classroom. І так кожен день. Це різноманіття настільки втомлює і дитину, і нас, батьків", - скаржиться Альбіна Осьмак, мама восьмикласника однієї з київських шкіл. Вона переконана, що МОН мало б обрати одну програму для дистанційного навчання.
Однак у міністерстві наголошують, що це неможливо, адже школи незалежні і можуть обирати свою модель навчання на карантині. "У нас 15 тисяч шкіл, і у них різні технічні можливості. У нас передбачена автономія школи і вчителя. І вчитель обирає ті інструменти, які найбільше підходять йому", - сказала в інтерв'ю DW виконуюча обов'язки міністерки освіти і науки України Любомира Мандзій.
Школа на карантині: як навчатися онлайн… без інтернету (22.04.2020)
01:42
Неготовність до дистанційного навчання
Експерти ж вказують на те, що школи та вчителі не були готові до запровадження дистанційної освіти. Це стосується не тільки наявності технічних засобів, але й уміння викладати онлайн. Експерт Реанімаційного пакета реформ та засновник освітньої платформи Prometheus Іван Примаченко наголошує, що педагогів в українських вишах не вчать онлайн-викладанню, яке суттєво відрізняються від уроків у класі. Педагогічна система освіти, на його думку, застаріла і не враховує сучасні освітні тенденції. "В Україні не велася підготовка до дистанційного навчання. Вважалося, що вчителю це не знадобиться, хоча взимку на карантині діти сидять тижнями", - констатує Примаченко. Експерт відзначає, що найшвидше до нових умов змогли пристосуватися педагоги міжнародних шкіл, оскільки за кордоном їх навчають викладати онлайн, і вчителі приватних шкіл, які орієнтуються на бізнес-підходи.
Хоча і в них були труднощі. "Для мене було психологічно важко вийти з уроком в ефір. Одне діло - у класі розповідати, а інше - стати людиною на екрані і контролювати все. Це дуже важко. Окрім цього, ти не розумієш, як дитина сприймає інформацію по той бік екрану", - розповідає про уроки по Zoom вчителька початкових класів однієї із київських приватних шкіл Тетяна Лисенко. При цьому, за її словами, педколектив разом з дітьми поступово налагодили контакт через інтернет, і цей досвід школа буде використовувати для індивідуальної роботи з дітьми, які хворіють, або під час сезонного карантину.
Психологи відзначають, що деяким учням бракує мотивації для навчання в умовах карантину, адже українська система освіти не формує у школярів вміння вчитися самостійно. За даними Офісу освітнього омбудсмена, на карантині діти часто відчувають напругу через боязнь припуститися помилки та тиску з боку вчителя, відзначають надмірне навантаження, нестачу спілкування із вчителями та ровесниками. А дехто взагалі не сприймає дистанційне навчання, розцінюючи карантин як додаткові канікули.
Як у Німеччині школи відкриваються після карантину (27.04.2020)
02:28
This browser does not support the video element.
Особливості шкільної системи в Німеччині
У Німеччині кожна федеральна земля має свою систему шкільної освіти. Не заплутатися й обрати правильну школу часом важко самим німцям, не кажучи вже про іноземців.
Фото: picture alliance/dpa/F. Kästle
Від малюка до підлітка
До шести років діти ходять у дитячий садок. Потім вони зобов'язані відвідувати школу щонайменше до 15 років - до 9 чи 10 класу, залежно від федеральної землі. Навчання вдома можливе лише як виняток, наприклад, у разі тяжкої хвороби.
Фото: picture-alliance/dpa/D. Karmann
Початкова школа (Grundschule)
Перший день у школі батьки намагаються "підсолодити", кладучи до "шкільних кульків", які діти отримують у подарунок, багато смаколиків. Але далі на дітей чекає "серйозне життя". Освітню систему Німеччини регулює не федеральний уряд, а уряди окремих федеральних земель. У більшості земель діти ходять до початкової школи чотири роки (в Берліні навіть шість), перш ніж перейти до школи вищого рівня.
Фото: imago/Kickner
За порадою вчителя
Перед тим, як дитина закінчить початкову школу, вчителі радять, до школи якого типу краще далі віддати учня: до гімназії (Gymnasium), загальної (Gesamtschule), реальної (Realschule) чи основної школи (Hauptschule). Часто батьки, однак, лише уважно вислуховують пораду вчителя, але дитину віддають до старшої школи такого типу, який самі вважають за найкращий для свого чада.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/R. Hottas
Гімназія (Gymnasium)
Гімназія готує дітей до навчання в університеті. Навчання триває до 12-го або в залежності від федеральної землі 13-го класу. В одинадцятому класі учні, як правило, вибирають дві-три дисципліни для поглибленого вивчення. Але це означає звуження профілю: учні гімназії отримують багатосторонню освіту. Атестат зрілості (Abitur) надає випускнику право на вступ до будь-якого вишу.
Фото: picture alliance/BeyondFoto
Реальна школа (Realschule)
У більшості земель навчання в реальній школі триває з 5 до 10 класу. Програма майже така сама, як у гімназії, але менше іноземних мов. Учнів готують до професійних шкіл. Крім того, вони мають право пройти дворічне навчання для роботи держслужбовцем. Учні з високою успішністю також можуть отримати атестат зрілості (Abitur), проте для цього їм доведеться перейти до гімназії чи загальної школи.
Фото: picture-alliance/W. Bahnmüller
Основна школа (Hauptschule)
Основна школа дає неповну середню освіту. Навчання триває до дев'ятого класу. Програма майже така сама, як у школах вищих рівнів, проте темп навчання тут повільніший. До програми входять курси практичного спрямування, які готують учнів до подальшого навчання в професійних освітніх закладах. Після закінчення основної школи учні звичайно можуть перейти до реальної школи, загальної школи чи гімназії.
Фото: picture-alliance/dpa/U. Baumgarten
Загальна школа (Gesamtschule)
Загальні школи поширились у Німеччині в 1970-х роках як альтернатива трискладовій шкільній системі - гімназія, реальна й основна школа. Ці три типи школи інтегровані в загальній школі під одним дахом. Учні можуть отримати атестат зрілості після 13 класу, як в гімназії, або розпочати професійну підготовку після 9 чи 10 класу.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/u. umstätter
Боротьба за бажані місця
Нині в Німеччині майже половина школярів після початкової школи йде до гімназії. Зростає популярність і загальної школи, адже тут від учнів не вимагають одразу зробити вибір стосовно свого майбутнього - вища освіта чи робоча спеціальність. У великих містах попит на загальну школу вже перевищив пропозицію: так, у Кельні в 2018 році загальні школи були змушені відмовити приблизно 1000 кандидатів.
Фото: picture alliance/blickwinkel/M. Begsteiger
Період орієнтації
Якщо дитину прийняли до гімназії, це ще не гарантія, що вона її завершить. 5 і 6 класи гімназії вважаються орієнтаційними: якщо учню складно опанувати програму, вчителі можуть порадити перевести його до реальної чи основної школи. Водночас якщо учень реальної чи основної школи в 5 і 6 класах має високу успішність, він може відносно без проблем перейти до гімназії.
Фото: picture-alliance/dpa/P. Pleul
Різні федеральні землі, різні моделі
У різних федеральних землях - різна система: в Саксонії після початкової школи діти відвідують школу вищого рівня (Oberschule) (поєднання основної й реальної шкіл) або гімназію. В деяких землях також можна з 1 по 10 клас відвідувати громадську школу (Gemeinschaftsschule), яка є різновидом загальних шкіл. У Баварії з 2011 року замість старшої ввели середню школу (Mittelschule). Заплутатися легко.
Фото: picture-alliance/imageBROKER
Професійне училище (Berufsschule)
Після старшої й реальної шкіл учні продовжують навчання в професійному училищі. Тут теорія йде пліч-о-пліч з практикою, завдяки чому випускники стають затребуваними спеціалістами на ринку праці. Професійні школи тісно співпрацюють з фабриками й підприємствами, які пропонують проходження навчальної практики і є потенційними роботодавцями випускників.
Діти з інвалідністю зазвичай відвідують спеціальні школи (Förder- und Sonderschulen), які пристосовані під їхні потреби. Критики вважають, що таким чином діти почуваються ізольованими в суспільстві. Тим часом деякі з цих дітей можуть відвідувати й звичайні школи. Водночас опоненти вказують, що через брак вчителів зі спеціальною освітою у звичайних школах діти не отримують відповідного піклування.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Wüstneck
Розклад уроків, що постійно змінюється
Часом заняття закінчуються о 12:00, часом о 15:00 чи 16:00. Для батьків, які працюють, це справжній виклик. Лише деякі школи пропонують догляд за дітьми впродовж усього дня, коли учні після уроків можуть залишатися виконувати домашні завдання чи відвідувати різні гуртки.
Фото: picture-alliance/Chromorange/F. Jouanneaux
Приватні школи - в меншості
Також у Німеччині є приватні навчальні заклади, як наприклад, вальдорфські школи, інтернати й школи, що фінансуються церквою. Але більшість дітей відвідують державні навчальні заклади. І не варто боятися: якість освіти висока також за межами приватних установ.