Освітнім освітнім звітом-2012 Організація економічної співробітництва та розвитку (ОЕСР) запровадила новий індикатор з оцінки освіти та порівняння різних росвітніх систем. Цей індикатор називається «міжгенераційна освітня мобільність». Конкретні цифри пояснюють, що мається на увазі. У Німеччині 20 відсотків молодих дорослих здобувають освіту вищого рівня, ніж їхні батьки, але 22 відсотки – одержують освіту нижчого рівня. Цей показник є гіршим, ніж середньостатистичний по країнах ОЕСР, що становить відповідно 37 і 13 відсотків.

Що брати за критерій?

Коментуючи цю статиститку, статс-секретар федерального міністерства освіти Корнеліа Квеннет-Тілен сказала, що національний освітній звіт дає інші показники. У ньому, зокрема, йдеється про 40 відсотків зростання освітнього рівня і 13 відсотків зниження. Крім того, постає запитання – що важить більше – університетська освіта чи здобуття кваліфікації оптика, відзначила вона.

Показник кількості студентів-початківців в університетах та вищих фахових школах у Німеччині становить 42 відсотки. Тоді як середній показник в країнах ОЕСР становить 61 відсоток. Лідерами цього рейтингу виступають Австралія, Ісландія та Португалія. Суперечка про занадто низький, за шкалою ОЕСР, показник кількості людей з вищою університетською освітою у Німеччині не нова. Квеннет-Тілен закидає ОЕСР брак розуміння дуальної освітньої системи у Німеччині.

Не лише атестат зрілості чи університетський диплом є свідченням доброї освіти, вважає вона. «ОЕСР розглядає це інакше, але критика не стане правильною від постійного повторення». За її словами, попит, яким користуються освітні консультації для охочих вчитися з країн Південної Європи та нових індустріальних країн демонструє, що німецький шлях не може бути таким вже хибним. Крім того, наголошує статс-секретар, не кожна освіта є рівноцінною. У Великобританії, наприклад, навіть на перукаря можна вчитися в університеті. Чи можна це ставити на один щабель, порівнюючи з німцями, які мають університетські дипломи, -риторично запитує Квеннет-Тілен.

Статистика засвідчує, що ще 2000 року кожен третій у Німеччині починав університетське навчання, 2011 року таким був вже кожен другий. Низький показник молодіжного безробіття – ще один аргумент на користь ефективності німецької освітньої системи, переконана Квеннет-Тілен. У червні 2012 року він становив у Німеччині 7,9 відсотка.

Представниця ОЕСР Барбара Ішингер на презентації звіту була налаштована критично. «Ми живемо у суспільстіві знань і потребуємо науковців та розробників», - наголосила вона, відзначивши, що Німеччина докладає багато зусиль у цій сфері, але інші країни швидко наздоганяють.

Позитив теж є

Йоганна Ванка, член президії конференції міністрів культури перелічила окремі пункти звіту, які, на її думку, стали особливо втішними. По-перше, Німеччина дістала схвалення за індикатором ранньої дитячої освіти, наголосила Ванка. Сюди належить, зокрема, розбудова дитячих садочків. Німеччина з її давньоїю традицією дитячих садочків посідає хороші позиції у міжнародному порівнянні, зазначається у звіті, навіть якщо йдеться про 13 місце з 38 країн ОЕСР.

По-друге, значення освіти надзвичайно посилилося. Загалом десять відсотків державних витрат, за її словами, пішли освіті на користь. «Це значне зростання, якщо порівнювати з 5-6 відсотками , як було ще кілька років тому, - наголосила Ванка. Ще одним приємним показником стало зменшення кількості тих, хто кидає шкільне навчання – 6,5%. Також збільшилася частка жінок у німецьких навчальних закладах (55%).

Барбара Ішингер , підбиваючи підсумки, ауважила, що, попри кризу, освітні видатки в країнах ОЕСР не скорочували. Але й тут за похвалою пішла критика: Німеччина, за її словами, хоча й збільшила видатки на освіту, все одно не дотягує до середньостатитстичного показника по ОЕСР.