„55 років, але все ще не подорослішала!“ Ніна Гаґен не проти таких висловлювань на свою адресу. Вона поважає своїх критиків як ніхто інший з німецьких знаменитостей. «Нехай кажуть, що хочуть. Людина сама для себе має вирішувати, що і як говорити про інших», - переконана Гаґен.

Вона залишається досі сама собою, не забуваючи про свою автентичність й не гребуючи провокаціями. Такою Ніна Гаґен була, коли починала свій творчий шлях у Східному Берліні, «в соціалізмі, який реально існував», як вона сама каже. 1974 року Ніна Гаґен здобула скажену популярність в НДР після того, як заспівала пісню «Du hast den Farbfilm vergessen», у перекладі – «Ти забув кольорову плівку».

Блискавичний успіх, якого вона не хотіла

Утім, вже через два роки, 1976-го, на знак протесту проти вигнання барда Вольфа Бірманна, Ніна Гаґен теж залишає НДР. Спочатку вона перебирається до Лондона, а звідти через рік – до Західної Німеччини. Саме у ФРН їй вдалося вже незабаром стати першої і поки єдиною німецькою панк-леді. Її менеджером на початках був відомий фотограф Джим Ракете, який працював також над оформленням конвертів платівок.

«Сама Ніна та її гурт просто умовили мене свого часу працювати з ними. І я таки трохи перейнявся тою справою. Ми були колосально здивовані з того, що у нас вийшло. Пригадую, якось ми сиділи за столом і робили ставки, скільки разів максимально продасться перший альбом Ніни Гаґен. І найоптимістичніший прогноз був на рівні 20 тисяч»,- розповідає Джим Ракете. Західнонімецький дебют співачки був приголомшливим. Альбом «Nina Hagen Band»продався понад мільйон разів – неймовірний результат на 1978 рік. Не менш успішним став і наступний альбом «Unbehagen».

Але сама співачка не дуже тішилася з того приводу. «Я не хочу ставати пихатою поп-зіркою з такими «заїздами», як у Елвіса Преслі. Але й не хочу просто десь проопадати. Краще залишатимуся незалежною, ніж гнатися за дедалі більшою кількістю проданих платівок», - переконувала Ніна Гаґен.

Під цим гаслом проходить ось уже 35 років творчість Ніни Гаґен. Вона подорожує по світу – з різними акціями та проектами, нерідко досить провокативного змісту. Тому завжди дає привід для обговорення – у ток-шоу на телебаченні, але й у менеджерських колах великих музичних концернів. Хоча з останніми їй часом таки доводиться шукати компромісів, як казала сама Ніна Гаґен всередині 90-их: «Справді, то було, як у дитсадку. Спершу продюсери кажуть: «Так, Ніно, це ж твоя платівка, вона має тобі подобатися!» Але коли я намагаюся щось своє проштовхнути, то вони впираються рогом, мені ж доводиться просто плакати в куточку».

«Ісус – мій менеджер»

Але часи менеджерського зухвальства для Ніни Гаґен уже минули. І на її новому диску, «Personal Jesus» («Особистий Ісус»), співачка зробила все так, як вважає за потрібне сама. В результаті вийшов альбом, який дуже сподобався критикам і, напевно, сподобається і публіці. Ніна Гаґен – християнка за переконанням. Тому назва альбому – не провокативна. «Ще на початку 80-их, коли я працювала над своїм першим англомовним альбомом у Нью-Йорку, то завжди розповідала журналістам, що Ісус – мій менеджер, тому на платівці можна знайти цілий колаж цитат з Біблії. Але такі балачки здалися не дуже веселими моїй американській фірмі та менеджерам», - розповідає співачка. Її ввічливо попросили більше так не говорити. Але вже тоді, наголошує Гаґен, вона мала Ісуса в серці. Тому той факт, що вона присвятила альбом саме йому, річ цілком закономірна.

На новій платівці Ніни Гаґен є не лише її блюз-рок-кавер відомого хіта Depeche Mode «Personal Jesus», але і її версія відомої госпел-пісні «Mean Old World». Взагалі всі 13 композицій диску зроблені дуже добротно, відзначають музикознавці. У манері, типовій для Гаґен, тобто стабільно «трохи нестандартно». До речі, торік співачка похрестилася, вона тепер належить до лютеранської церкви. «У моєму житті часто так бувало: наставала сумна пора, я забувала, чому навчалася… Але мені завжди спадала на думку геніальна ідея, знову заглянути в Біблію. Я відкривала її, і для мене це було – як свіжий вітер. Слово Боже дуже сильне. Треба просто відкрити Біблію і читати!», - каже Гаґен.

Автори: Томас Штайнберґ, Леся Юрченко

Редактор: Захар Бутирський