Цей принцип нагадує функціонування GPS в автомобілі, пояснює хірург Ґеро Штраусс, паралельно готуючи операцію на носовій порожнині: «Є супутник і є авто. Супутник розпізнає, де перебуває автомобіль і співставляє його координати з картою місцевості».

В операційній роль GPS виконують інфрачервоні камери, вони постійно надсилають та приймають зображення тих чи інших ділянок операції. Пацієнту надається маленький передавач, і камера може його «бачити». Ну, а «картою місцевості» для хірурга слугують комп'ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ).

В обхід судин та нервів

КТ та МРТ надзвичайно точно відображають окремі структури – кістки, судини та нерви. Знімки попередніх обстежень з'єднуються із актуальними даними позиціонування, і хірург може чітко бачити, в якому місці організму пацієнта перебуває в цю мить його інструмент. У такий спосіб він може більш акуратно працювати, обходячи судини або нервові закінчення.

І не лише це – хірург на спеціальній карті позначає, які структури в жодному разі не повинні бути пошкоджені, де чатує небезпека.
 

Як пояснює хірург, він окреслює те, що вважає межею. Наприклад, під час операції на носовій порожнині - це нерв обличчя. Штраусс мишкою наносить на картинку маленькі крапочки. Спеціальна програма поєднує їх між собою.

Вчасний сигнал попередження

«Камера розпізнає, де розташовані пацієнт і хірургічний інструмент й контролює відстань між ними»,- каже Ґеро Штраусс. Якщо скальпель наближається до органу надто близько, система подає сигнал попередження, а операційний прилад у критичну мить сам вимикається. Ця функція нагадує електронну допомогу при паркуванні автомобіля, тільки є набагато точнішою.

Інфрачервоні камери вимірюють координати пацієнта з точністю до однієї четвертої міліметра – це приблизно товщина двох волосинок. Усі навігаційні дані видно на моніторі. Ще один екран дає реальне зображення організму людини зсередини, яке знімає камера-ендоскоп, введена хірургом через ніс пацієнта.

Переваги - точність та безпека

Навігаційна техніка дозволяє досягати великої точності та безпечності у роботі медиків. Наразі вона випробовується у так званій «операційній кімнаті майбутнього» у Міжнародному центр хірургічних технологій у Лейпцигу (IRDC). Досвідчені хірурги можуть пройти тренінг, щоб навчитися поводженню з новітньою технікою.