У бізнес-імперії Петра Порошенка завод з виробництва крохмалю, кормів і глютену у східнонімецькому містечку Ельстерауе є лише "маленьким гвинтиком" - близько ста співробітників і шість мільйонів євро обороту. Утім, на тлі офшорного скандалу довкола "панамських документів", в епіцентрі якого нещодавно опинився Порошенко, структура власності, через яку контролюється завод в Ельстерауе, є вельми показовою. Йдеться про наочну ілюстрацію сенсу офшорних юрисдикцій, які гарантують максимальну анонімність і можливості для податкової оптимізації.

Інтегральна складова бізнесу Порошенка

Завод з виробництва крохмалю у Німеччині є інтегральною складовою бізнесу Петра Порошенка. У президента в Україні є велика аграрна компанія, яка виробляє сировину і є переробні підприємства, у тому числі заводи з виробництва крохмалю. Крохмаль використовується такожі на його кондитерських фабриках.

Власниця німецького заводу - компанія Interstarch GmbH, - за даними консультантів Порошенка з компанії ICU, перебуває під управлінням його компанії "Інтеркорн", яка керує й іншими "крохмальними" заводами. Водночас Interstarch GmbH має в Україні "сестринську" компанію "Інтерстарч Україна", яка виробляє крохмаль і сиропи. Засновником цієї компанії, так само як і "Інтеркорну", є інвестиційний фонд Порошенка "Прайм Ессет Кепітал". Німецька компанія Interstarch GmbH, крім виробництва власної продукції, займається ще й збутом продукції "Інтерстарч Україна" у Німеччині.

Нині, як відомо, бізнес українського президента перебуває у стадії юридичної реструктуризації з огляду на його обіцянку передати активи в управління "сліпому трасту", щоб уникнути конфлікту інтересів. Щоправда, цей процес обернувся скандалом: як стало відомо після оприлюднення "панамських документів", Порошенко 2014 року створив низку офшорних компаній. Як він пояснив, лише за допомогою цієї юридичної конструкції можна було передати трасту кондитерську корпорацію Roshen.

На тлі дискусій про роль офшорних компаній у бізнесі президента DW поцікавилася, яким же чином оформлені права власності на завод у Німеччині, який ще при купівлі його 2011 року "українським інвестором", ЗМІ приписали Петру Порошенку.

Фірмова "матрьошка"

З'ясувалося, що при купівлі заводу 2011 року і подальшому переоформленні прав власності було обрану юридичну конструкцію, яка дозволяє приховати прізвище власника за "матрьошкою" фірм, які ведуть в офшори.

Згідно з реєстром підприємств Німеччини, засновницею компанії Interstarch GmbH, яка є власницею заводу в Ельстерауе, є кіпрська компанія Camarin Limited. Засновницею цієї фірми до 2014 року була британська Morewig Limited. Згодом кіпрську компанію було переоформлено на фірму з британських Віргінських Островів - однієї з найбільш непрозорих офшорних юрисдикцій. Заявку на реєстрацію нового власника було подано 17 лютого 2014 року.

Кінцевим власником заводу у Німеччині - через кіпрську "прокладку" - стала компанія Euro Business Investments LTD "офшорного острова" Тортола. Президент Порошенко не відповів на запитання DW, чи є він бенефіциарним власником цієї офшорної компанії. Звернення із запитом до компанії Investment Capital Ukraine (ICU), яка 2011 року виступала консультантом при купівлі німецького крохмального заводу, принесло несподіваний результат. ICU заявляє, що бенефіціарним власником кіпрської компанії, яка була номінальним інвестором при купівлі заводу, є партнер Порошенка по бізнесу Сергій Зайцев.

За інформацією ICU, компанії Порошенка "Інтеркорн" та "Інтерстарч Україна" підписали із Зайцевим угоди про управління активами та опціон на купівлю. Таким чином німецький завод, вочевидь, перебуває під оперативним контролем фірм Порошенка, але формально належить Зайцеву - старому другу і молодшому бізнес-партнеру президента.

Сам Зайцев не відповів на запитання DW. Однак в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" він підтвердив, що завод перебуває в управлінні українських компаній Порошенка. Водночас Зайцев запевняє, що виступає самостійним інвестором, а Порошенко "в останній момент відмовився купувати завод, хоча навіть їздив його дивитися". За словами Зайцева, його партнеру проект здався "надто ризикованим".

Схема "сам собі кредитор"

Аналіз фінансової звітності заводу Зайцева змушує дивуватися. З 2011 року, відколи до східнонімецької провінції прийшов великий український інвестор, завод не приносить жодних прибутків. Принаймні прибутків, які підпадали би під сплату 15-відсоткового податку на прибуток підприємств. Компанія Interstarch GmbH, яка є юридичним власником заводу, накопичила понад 50 мільйонів (!) боргів. Згідно із загальноприйнятою підприємницькою практикою, компанія вже давно мала би проходити процедуру банкрутства. Утім, вона продовжує працювати - кредитори постійно відтерміновують погашення боргу… самим собі.

Причиною збитковості у компанії називають волатильність цін на крохмаль та низькі ціни на готову продукцію на тлі високих цін на пшеницю. Утім, навіть покращення ситуації на ринку крохмалю навряд чи зробить Interstarch GmbH прибутковою. Причина криється в особливості юридичних схем, які застосовують власники для управління фінансами компанії.

Для купівлі заводу в Ельстерауе 2011 року новостворена німецька компанія Interstarch GmbH взяла кредит у 35 мільйонів євро у своєї материнської компанії - кіпрської Camarin Limited Зайцева. Відтоді, як засвідчує аналіз звітності за 2011-2014 роки, німецька "дочка" щороку сплачує "матері" близько двох мільйонів євро відсотків за борговими зобов’язаннями. При цьому через збитковість разом із боргами зростають і відсотки, які перераховуються на Кіпр.

Легальна економія на податках

2014 року сума сплачених відсотків кіпрській фірмі Зайцева становила майже 2,2 мільйона євро. Таким чином, попри збитки у німецькій звітності, Camarin Limited отримує мільйонні надходження від бізнесу у Німеччині. При цьому не сплачуються жодні податки: згідно з угодою про уникнення подвійного оподаткування між Німеччиною і Кіпром, податкова ставка на відсотки у таких випадках дорівнює нулю. Така схема мінімізації податків відома експертам. "Дочірні підприємства платять своїм материнським компаніям відсотки за кредитами за будь-якою ставкою - це може бути і 5, і 10 відсотків річних. Витрати на обслуговування цих боргів німецькі компанії можуть списувати з податків", - пояснив у розмові з DW фінансовий експерт Ганс-Лотар Мертен. Він вказує на те, що такі схеми використовують чимало міжнародних компаній, у тому числі з Німеччини, аби легально мінімізувати податки.

Водночас такі самі схеми є сумнівними, оскільки нерідко використовуються і для відмивання грошей, зауважує Мертен. Він - банкір за освітою, найвідоміший у Німеччині знавець міжнародних офшорних схем. Його книга "Податкові оази" була вже декілька разів перевидана і щоразу розкуповується за лічені місяці. Коментуючи діяльність українського "крохмального інвестора", експерт наголошує на тому, що все відбувається у рамках закону. Утім… "Коли щороку підприємство отримує мільйонні кредити від офшорних компаній, постає логічне запитання: звідки ці гроші? Це має риси пральної машини для грошей", - зазначає Мертен.

Офшорний зіц-голова і прочерк у декларації

Формально Петро Порошенко, не будучи офіційним власником активів, не отримує дивідендів від бізнесу за межами України. У графі "Доходи, отримані за кордоном", у декларації президента за 2014 рік стоїть прочерк. Питання про те, яку економічну вигоду Порошенко отримує від угоди про управління заводом, підписаної зі своїм бізнес-партнером, залишається відкритим.

Бізнес-консультанти президента з компанії ІСU називають Сергія Зайцева "незалежним бізнесменом, який був бізнес-партнером Порошенка". Утім, наскільки незалежно він діяв, оформлюючи права власності на завод у Німеччині, перевірити складно. Ім'я кінцевого власника офшорної компанії на Тортолі приховане - на Британських Віргінських Островах не існує реєстру підприємств, доступного третім особам.

DW не вдалося отримати коментар від Сергія Зайцева щодо того, чи є він бенефіциаром, крім кіпрської компанії, також і офшорної Euro Business Investments LTD з Британських Віргінських Островів, кінцевого власника німецького заводу. На користь цього може свідчити той факт, що ця компанія була заснована у Тортолі за посередництва сумнозвісної офшорної канцелярії Mossack Fonseca у той самий день, як і компанія Intraco Management. Бенефіціаром останньої, за інформацією з бази даних "панамських документів", є саме Сергій Зайцев. Не можна, утім, виключати, що Сергій Зайцев виконує у випадку німецького заводу ту саму роль, яка йому була відведена у переоформленні на офшори корпорації "Рошен". А саме - роль зіц-голови.

2014 року Порошенко заснував холдинг у Нідерландах, власником якого значиться кіпрська CEE Confectionery Investments Limited. І в Нідерландах, і на Кіпрі директором, згідно з даними реєстрів підприємств, значиться саме Сергій Зайцев. Але кінцевим власником на Британських Віргінських Островах, як стало відомо завдяки інформації з "панамських документів", є український президент Петро Порошенко.