Верховна Рада затвердила Павла Клімкіна на посаді міністра закордонних справ України, кандидатуру якого напередодні вніс на розгляд парламенту президент Петро Порошенко. Рішення підтримали 319 народних депутатів.

Клімкін уже з 1993 року працює в структурах українського зовнішньополітичного відомства. Раніше він очолював департамент Європейського Союзу міністерства та працював на посаді заступника голови МЗС. Клімкін брав участь у переговорах щодо підготовки змісту угоди про асоціацію України з ЄС. У 2012 році, після того, як угоду було парафовано, він був призначений послом України у Німеччині.

"За походженням Клімкін – етнічний росіянин, але водночас він патріот України. Це цікавий аргумент для Росії та російської пропаганди, які стверджують, що до влади в Україні прийшли націоналісти", - так призначення нового очільника українського МЗС у розмові з DW прокоментував член комітету Верховної Ради з європейської інтеграції, депутат від партії "Батьківщина" Степан Курпіль.

Дипломат або політик?

"Це кадровий дипломат, класичний посадовець, який буде робити все і виконувати ту лінію на зовнішньому напрямку, яку визначить президент і уряд", - вважає голова Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. Але Україні радше потрібен міністр-політик на чолі зовнішньополітичного відомства, впевнений експерт. І саме цієї політичної ваги Клімкіну, за словами Сушка, бракуватиме. Та проблема ця, на думку експерта, суто інституційна. Однак саме тому від Клімкіна не варто очікувати "реформування дипломатичної служби та підвищення статусу цього відомства, яке формує зовнішню політику, а не лише виконує накази", припускає директор Інституту євроатлантичного співробітництва.

Натомість колишній дипломат Вадим Трюхан впевнений, що Павло Клімкін здатен вдихнути нове життя в українське міністерство закордонних справ і відновити його ефективність. "За Януковича МЗС обслуговувало лише його інтереси. Клімкін професіонал і зможе повернути у міністерство професіоналів, оновити престиж дипломатичної служби",- впевнений Вадим Трюхан.

У тому, що на чолі українського МЗС у черговий раз опинився дипломат, а не політик, бачить сенс і Штеффен Галлінґ із берлінського Фонду науки і політики (SWP). Це може дозволити міністрові, зокрема, "уникати партійно-політичних конфліктів", каже він.

Нелегке завдання - Росія

Головним завданням Клімкіна на посаді міністра експерт бачить проведення подальших переговорів з Росією щодо припинення насильства на Сході України. Галлінґ зазначає, що Клімкін, з одного боку, має дуже добрі зв'язки в Німеччині та ЄС, через діяльність на посаді посла та учать у розробці проекту угоди про асоціацію України з Євросоюзом. "До того ж він нещодавно був включений до контактної групи з представників Росії та України під егідою ОБСЄ і з того часу брав безпосередню участь у перемовинах між Україною та Росією", - каже експерт.

Та працювати на східному напрямку Павлу Клімкіну буде нелегко - на цьому сходяться всі опитані DW українські експерти. Налагодження відносин з Росією буде тестом для нового міністра МЗС України, зауважують вони, хоча, на їхню думку, Росія "сприйме" Клімкіна. "Міністром стала людина, яка немає негативного шлейфу. У Росії немає підстав його не сприйняти", - каже Вадим Трюхан. Разом з тим українські оглядачі визнають, що вирішення конфлікту між Україною та Росією не залежить від голови МЗС. На їхню думку, аби розв’язати цей тугий конфліктний вузол, президент Петро Порошенко має створити переговірну групу дипломатів і "підсилити" Клімкіна переговірниками-важковаговиками, такими як Олександр Чалий, Роман Шпек та іншими.

"Реальне втілення" відносин з ЄС

Степан Курпіль серед пріоритетних завдань нового міністра МЗС, натомість, бачить "реальне втілення" відносин між Україною та Європейським Союзом. Саме в цьому напрямку у Клімкіна є хороший досвід, каже депутат. "Він завжди демонстрував високі знання і вміння, коли йшли переговори про асоціацію та зону відбої торгівлі з ЄС. Думаю, що з цими викликами він впорається", - припускає Курпіль.