Тодішній польський президент Лех Качинський, його дружина, високопосадові польські військові, політики та громадські діячі прямували 10 квітня 2010 року в російське село Катинь на вшанування пам'яті страчених радянською владою польських військових. У часи Другої світової війни на цьому місці співробітники НКВС розстрілали понад 20 тисяч польських офіцерів.

Незадовго до одинадцятої години президентський літак заходив на посадку в маленький аеропорт у Смоленську, проте погода погіршувалась. За годину до того там приземлився авіалайнер з польськими журналістами, але вже наступний літак спрямували на інше летовище через густий туман. Попри погані погодні умови та недостатнє освітлення, президентський лайнер заходив на посадку.

Шок та потрясіння

Очевидно, пілоти недооцінили ризик та припустилися в той же час інших помилок. На сьогодні слідчі виходять з того, що вони зчитали неточні дані про висоту польоту та надто знизили оберти двигунів. Коли вони це помітили, то борт перебував на висоті 30 метрів і вже не міг вчасно ані пришвидшитись, ані набрати висоту. Літак зачепив верхівки дерев і розбився на межі лісу й аеродрому. Після цього він загорівся. Загинули усі 96 осіб, які перебували на борту.

Після катастрофи Польща спершу поринула в шок. Згодом почало виникати дедалі більше теорій змови, жодну з яких експерти не могли підтвердити. Військова прокуратура Варшави вже п’ять років розслідує аварію ТУ-154М і зможе завершити слідство в кращому разі лише наступного року. Однак нещодавно відомство оприлюднило звіт на 200 сторінках, який підготували для слідства незалежні експерти.

В документі головними підозрюваними названо обох пілотів. Крім того, відповідальність покладають і на двох російських авіадиспетчерів у Смоленську. На початку 2011 року двостороння комісія під російським керівництвом зробила висновок, що диспетчери невинуваті. Але поляки їм закидають передачу пілотам хибних даних щодо курсу літака та, передусім, що вони попри густий туман не закрили летовище.

Нові дані про переговори в кабіні пілотів

Прокуратура Варшави підготувала обвинувачення проти авіадиспетчерів, але одночасно в звіті наголошується, що їхні помилки не применшують вини польських пілотів. Головні відповідальні за катастрофу сиділи в кабіні президентського літака, вважають експерти.

Питання, чому вони взагалі вдалися до цього ризикованого маневру, польська громадськість обговорює з перших днів після аварії. Але і подальші деталі непокоять багатьох поляків: наприклад, записи переговорів з кабіни літака, які нещодавно опублікувала велика польська радіокомпанія RMF. Завдяки сучасній техніці чутно більше деталей, ніж на попередніх розшифровках.

Запис підтверджує тезу, що під час невдалої спроби посадки стороння особа перебувала в кабіні пілотів. Головнокомандувач польських військово-повітряних сил генерал Анджей Бласік начебто спонукав пілотів до посадки, попри погодні умови. Висловлюються припущення, що на цьому наполягало оточення президента, оскільки делегація поспішала на офіційну церемонію. В опублікованому матеріалі чутно голоси, які перед падінням неодноразово просили дотримуватися спокою в кабіні.

Пілоти президентського літака не мали ліцензії?

Прокуратура намагається відтворити події та ідентифікувати всіх відповідальних. Тому очікувати обвинувачень варто не лише двом диспетчерам зі Смоленська, але також і двом командирам уже розформованого польського авіаційного полку, який відповідав за так звані VIP-перевезення у Польщі.

Їм закидають допущення до керування президентським лайнером пілотів, термін дії дозволу яким на польоти на президентському літаку вже збіг. Штурман взагалі не мав ліцензії на такий політ. Якщо бути точним, то лише бортінженер виконав усі вимоги до польотів на президентському лайнері, пише польська преса.

Від близькості до відчуженості

Після падіння спершу відбулося зближення у польсько-російських відносинах. Багато спостерігачів були вражені співчуттям росіян і хотіли вірити, що нещастя зблизить сусідні країни. Проте невдовзі почали поширюватися конспірологічні теорії та виникла взаємна недовіра, в результаті чого країни віддалилися одна від одної ще більше.

До цього додалося, що Москва досі не передала польській стороні уламки президентського літака. І хоча експерти наголошують, що це не змінить результатів розслідування, адже було надано повний доступ до залишків лайнера. Одначе повернення літака мало би велике символічне значення для поляків.

До п’ятої річниці авіакатастрофи польський уряд надіслав до Смоленська лише невелику делегацію на чолі з міністром культури. Очільниця уряду, натомість, бере участь у поминальних заходах у Польщі. "Візит прем’єр-міністра Польщі на російську землю на сьогодні був би недоречним", - заявив її речник. В рік президентських і парламентських виборів у Польщі катастрофа під Смоленськом лишається дуже дражливою темою.