Іще до ранку понеділка, 20 жовтня, весь світ спостерігав за ледь не щоденним падінням цін на нафту на всіх без винятку біржових майданчиках, насамперед, на Нью-Йоркській та Лондонскій біржі. Курс нафти почав просідати ще з літа цього року, а вже у вересні та на початку жовтня цей процес суттєво пришвидшився.

З червня ціна на провідну марку нафти Brent, яку видобувають в акваторії Північного моря і до якої прив’язане ціноутворення російської нафти марки Urals, зазнала падіння на понад 28 відсотів. Преса у країнах Заходу вже рясніє гучними заголовками. "Ціна на нафту відчутно впала: Росія розробляє план антикризових дій", - пише німецька Handelsblatt минулого тижня. "Падіння цін на нафту: ОПЕК дедалі більше втрачає свій вплив", - робить висновок один із дописувачів німецького ділового онлайн-видання manager magazin.

Падіння прибутків нафтових гігантів Росії

І дійсно, Росія та її економіка, надзвичайно залежна від експорту енергоносіїв, відчутно потерпає від їхнього здешевлення. Аби зрозуміти це, достатньо лише поглянути на численні заяви російських урядовців та банкірів, або топ-мененжерів провідних енергокомпаній РФ на кшлалт концерну "Роснефть". Від них останнім часом лунають, зокрема, наміри і заклики радикально переглянути та отимізувати бюджетні та фінансові показники на наступний рік і скорегувати очікування щодо фінансового стану та темпів економічного зростання на рік поточний.

Дешева нафта означає, по-перше, менше прибутків для обтяжених багатомільярдними кредитними зобов’язаннями російських нафтогазових гігантів. По-друге, її здешевлення може призвести до перегляду чи навіть відмови від фінансування розробки нових песпективних проектів. Вірогідний наслідок у разі подібного розвитку - зменшення податкових надходжень, збільшення дефіциту бюджету Російської Федерації, сповільнення темпів економічного зростання. А ще - скорочення золотовалютних резервів центробанку Росії, а отже й ресурсів для підтримки рубля.

Біда Росії - приємний сюрприз для Києва?

Водночас Київ від такого розвитку подій в Москві може виграти - як в політичному, так і насамперед у економічному плані. На думку генерального директора київського Центру досліджень енергетики (EIR Center) Олександра Харченка, через дешеву нафту "ворожа і недружня політика (Москви - Ред.) до України навряд чи зміняться, але Росія матиме значно менше сил та засобів, аби втілювати цю політику".

Дещо стриманіший у своїх прогнозах директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Він вказує, що "коливання ціни у межах 80 доларів США за барель ще не є критичним для Москви". "Навіть якщо нафта й надалі дешевшатиме, Росія має у своєму розпорядженні багатомільярдні фонди та доларові ресурси, залучивши які, вона зможе більш-менш безболісно пережити період низьких цін на нафту", - каже він. Для цього Москві, щоправда, потрібно буде оптимізувати бюджетні видатки та переглянути фінансову політику, додає експерт. Утім, і Омельченко припускає, що послабла Росія буде не так жваво грати мʾязами у геополітичному плані, адже керівництво держави на чолі з Володимиром Путіним буде змушене перейматися передусім внутрішніми проблемами, спричиненими економічними негараздами.

Дешевша нафта - дешевший імпорт

Разом з тим, падіння цін на нафту може позитивно вплинути на українську економіку. Ось уже практично десятий рік поспіль Україна майже щороку демонструє негативне сальдо торгового балансу. Обсяг імпорту країни іноді навіть перевищував експорт на більш ніж 10 мільярдів доларів США. Приміром, у докризовому 2007 році негативне сальдо торгівлі сягло 11,3 мільярдів доларів, а вже у кризовому 2008 році обсяг імпорту перевищив експорт аж на 18,5 мільярдів. Така диспропорція призводила згодом до вкрай високого негативного платіжного балансу, що вкупі з іншими чинниками збільшувало тиск на гривню та сприяло здешевленню української валюти. Однією з головних причин цього українські економічні експерти і оглядачі постійно називали підвищення світових цін на енергоносії, зокрема, нафту та газ.

Чи сприятимуть нинішні коливання ціни на нафту зміні торговельного балансу України, сказати однозначно важко. Володимир Омельченко підстав для надмірних очікувань від здешевлення нафти поки що не бачить. "По-перше, не відомо, як довго триватиме це здешевлення, а по-друге, глобальне погіршення економічної кон’юнктури, в тому числі, зменшення попиту на сталь разом з катастрофічною ситуацією на Донбасі можуть додатково погіршити зовнішньоторгівельне сальдо України", - каже він.

Олександр Харченко теж не вважає обвал нафтових цін панацеєю для врівноваження торгового балансу України. На його думку, для досягнення цієї мети потрібно підвищити конкурентноздатність українької продукції на світовому ринку та збільшувати за рахунок цього експорт, замість робити ставку на зниження обсягу імпорту.

Менша енергозалежність від Москви

За словами Харченка, говорити про відчутні вигоди для України від подальшого падіння ціни на нафту можна буде лише тоді, коли достатньо подешевшає мазут – продукт нафтопереробки, який у великих обсягах зможуть споживати українські теплові електростанції (ТЕС), відмовившись від російського газу. А Володимир Омельченко ще й вказав на пряму залежність між світовими цінами на нафту та газ, що може в підсумку здешевити "блакитне паливо" для української теплоенергетики.