Понад тисячу арештів провели підпорядковані генералу Мушаррафу сили безпеки в Пакистані в неділю. Серед тих, хто опинився за ґратами або під домашнім арештом, – переважно опозиційні політики, правоохоронці, провідні юристи. В країні майже добу не працював телефонний зв’язок, а трансляція недержавних телеканалів зупинена досі. Такі перші наслідки запровадженого пізно ввечері в суботу надзвичайного стану в Пакистані. Сценарій, з яким слід було рахуватися, переконаний пакистанський політолог Ікрам Беґал:

„Думаю, що саме такий перебіг багато хто передбачав. Реальних контурів ця ідея набула минулого четверга, коли очікувалося рішення суду щодо правомірності переобрання Мушаррафа на президентські посаду на початку жовтня. І от у суботу в Ісламабад були введені військові сили”.

Цілий день в суботу Пакистан чекав на обґрунтування президента Мушаррафа. І от близько півночі він майже годину пояснював по державному телебаченню, чому вирішив запровадити на невідомий термін надзвичайний стан. За словами генерала, під загрозою від внутрішньополітичної кризи опинилися стабільність і єдність Пакистану. Головну провину за ситуацію, що склалася Мушарраф поклав на екстремістів, терористів, юстицію та мас-медіа:

„Пакистан перебуває на шляху до дестабілізації, і я не можу дозволити, щоб ця країна здійснила самогубство. Тому мені довелося піти на такі дії, щоб гарантувати збереження демократичних досягнень, які я ініціював вісім років тому”.

Все для Пакистану?

Вісім років тому генерал Мушарраф прийшов до влади в Пакистані шляхом військового путчу. Саме цю владу він потроху починає втрачати. Минулого тижня Верховний суд країни мав оголосити свій вердикт щодо правомірності перемоги Мушаррафа на президентських виборах у жовтні. Очевидно, вважають експерти, рішення суду мало бути негативним для генерала, який водночас є командиром пакистанської армії. Саме тому він перебрав ініціативу на себе, звільнив і затримав Верховного суддю й запровадив надзвичайний стан. Тобто зробив усе для того, щоб гарантувати собі подальше перебування при владі. Хоча сам Мушарраф такі аргументи відхиляє:

„На першому місці для мене – Пакистан, все інше – другорядне. Все, що я роблю, я роблю для Пакистану”.

Простих людей на вулицях Ісламабада такі аргументи, здається, не зовсім переконують. Як, приміром, цього молодого чоловіка:

„Надзвичайний стан – це контрпродуктивні дії, це ж цілком зрозуміло. Він зіштовхне Пакистан в прірву хаосу. Ця країна вже перетворилася на шоу одного актора. Мушарраф же робить усе тільки для себе самого. У нього в руках вся влада, але він нічого не робить для Пакистану”.

Світ занепокоєний

Мушарраф знову й знову говорить про свої намагання захистити демократичні надбання в Пакистані, але його дії дедалі більше переконують, що він говорить неправду. Про це свідчить, приміром, той факт, що в неділю в країні заговорили про перенесення на рік парламентських виборів, які планували провести в січні наступного року. Зокрема через це держсекретар США Кодоліза Райс піддала суворій критиці дії пакистанського президента:

„Передусім в інтересах самого Пакистану та його громадян має бути швидке повернення до конституційного порядку в країні та запевнення в тому, що відбудуться вибори до нового парламенту, з правом рівноцінного доступу до них для всіх партій. Слід діяти дуже стримано в цій дуже складній ситуації”.

 

США, які вважали останнім часом Пакистан своїм союзником у регіоні, засудили, як і низка інших західних держав, запровадження надзвичайного стану в країні, яка окрім свого важливого геополітичного розташування володіє ще й атомною зброєю. Упродовж останніх місяців, коли в Пакистані наростало протистояння між Мушаррафом та опозицією, у Вашингтоні наполягали на пошуку шляху до розподілу влади між президентом та однією з головних лідерів опозиції, колишньою главою пакистанського уряду Беназір Бхутто. Утім, Мушарраф, передбачивши критику, звернувся до Заходу:

„Усім критикам та ідеалістам, які будуть проти надзвичайного стану, я хочу сказати: не очікуйте від нас демократії в тому обсязі, який ви опановували століттями. Ми намагаємося вчитися й робимо це старанно. Але прошу дати нам на це час”.

Поки все виглядає на те, що цей час Мушарраф отримає. Принаймні поки він не збирається зрадити співпраці із США як важливий союзник у боротьбі з тероризмом.