Беззаперечна перемога Рафала Тшасковського на комунальних виборах у Варшаві у листопаді минулого року була болючим ударом для правлячої у Польщі консервативної партії "Право і справедливість" (ПіС). Представник ліберальної "Громадянської платформи" Тшасковський тоді виграв вибори у першому турі, що стало ганьбою для його опонента, який висувався від ПіС.

Схожим чином завершилися в жовтні цього року вибори у Будапешті: опозиційний політик Гергелі Карачоні несподівано переміг кандидата від впливової правлячої партії "Фідес" прем'єр-міністра Віктора Орбана та став градоначальником столиці Угорщини.

Свою першу міжнародну телефонну розмову Карачоні провів з Тшасковським. Під час цієї розмови виникла ідея створення "пакту вільних столиць" - майданчика для співпраці між мерами столиць країн Вишеградської групи - Польщі, Угорщини, Чехії і Словаччини. У Празі і Братиславі крісла мерів посідають з нещодавніх пір також молоді і прогресивні політики, яких об'єднує спільне бачення майбутнього сучасного європейського міста: воно, на їхнє переконання, повинне бути толерантним, відкритим та екологічно свідомим. Те, що додатково об'єднує мерів чотирьох міст, так це напружені відносини з центральними урядами їхніх країн, яким притаманний лівий або правий популізм.

Самостійне залучення субсидій ЄС

"Популізм, з яким ми маємо справу у багатьох країнах, примушує нас до співпраці. З одного боку, цей пакт є символічним, що у політиці є важливим, але йдеться також про конкретні рішення, які ми хочемо втілити у життя", - зауважив Рафал Тшасковський у розмові з Deutsche Welle. Керівники чотирьох столиць, зокрема, хочуть разом домогтися виділення їм додаткових субсидій безпосередньо у Брюсселі, тобто без узгодження з центральними урядами. "Я обговорював це у Брюсселі з представниками Єврокомісії та з топовими політиками, це можна реалізувати", - повідомив мер Варшави.

Тшасковський гостро критикує політику ПіС у питанні місцевого самоуправління у Польщі. За його словами, представники місцевої влади сприймаються урядом як вороги. "Цьому уряду не до вподоби будь-що, що якимось чином є незалежним. Це розпочалося з заходів проти судової системи та державних службовців, тепер мішенню є ми", - скаржиться мер Варшави, продовжуючи перелічувати конкретні проблеми очолюваного ним міста: "Ми отримуємо дедалі менше коштів від податків, але на нас при цьому покладають додаткові витрати, наприклад при реформі шкільної освіти. До цього додаються спроби обмежити і перейняти наші функції і нашу політику".

І те, що мери чотирьох столиць самотужки прагнуть отримати фінансування від Євросоюзу, навряд чи схвально сприймуть в урядах Польщі, Угорщини, Чехії і Словаччини. Але Тшасковський переконує, що ця ініціатива є правильною. "Найкраще у Європарламенті представлені баварці. Регіони і міста борються в ЄС за власні інтереси, так було і буде завжди. Це не є заходами, спрямованими проти держави, це є доповненням", - запевняє мер Варшави.

"Маленький" вишеградський формат

Але у випадку з "пактом вільних столиць" йдеться не лише про гроші. Політики з Варшави, Будапешта, Праги і Братислави хочуть обмінюватися досвідом і спільно визначати пріоритети у захисті довкілля, розвитку технологій "розумного міста" (Smart-City), а також захищати такі цінності, як толерантність, правову державу та свободу думок. Особливо докори з боку Єврокомісії у цих сферах в останні роки лунали на адресу Польщі і Угорщини. Проти обох держав тривають процедури відповідно до статті 7 договору про Європейський Союз. Брюссель закидає урядам у Варшаві і Будапешті недотримання засадничих цінностей ЄС і принципів правової держави.

Минулої п'ятниці, 8 листопада, мери чотирьох столиць зустрілися у Берліні, куди вони приїхали на святкування 30-ї річниці падіння Берлінського муру. Під час зустрічі вони обговорили створення об'єднання, яке неофіційно отримало назву "пакт вільних столиць" або "маленька Вишеградська група". Але поки що це об'єднання існує на рівні ідеї, спільна декларація керівників чотирьох міст поки що готується. "Але вона стає дедалі більш чіткою", - вказує Тшасковський.