Ця будівля виглядає як справжня середньовічня фортеця. Пластикова споруда височіє на острові Бокас-дель-Торо, що на північному заході Панами. Її збудовано з 40 тисяч пластикових пляшок. Мета? Привернути увагу та спонукати до осмислення проблеми.

Оздоблення як фасаду, так і середини будівлі викриває проблему забруднення морів та океанів. За даними організації "Океан майбутнього", лише невелика частина вироблених щороку у світі близько 300 мільйонів тонн пластику переробляється. Велика кількість пластикового сміття потрапляє в Світовий океан. Так, у 2010 році там опинились між 4,8 та 12,7 мільйона тонн.

Канадець Роберт Бізо не хоче з цим миритись та шукає вирішення проблеми пластикового сміття. Взагалі-то, на Панамських островах він шукав спокою, але коли опинився на Бокас-дель-Торо, взяв учать у русі за очищення острова від сміття. І це змінило його життя.

Тільки на острів площею 62 квадратних кілометри щороку потрапляє 1,5 мільйона тонн пластикового сміття. Роберт Бізо збирає пластикові пляшки для реалізації будівельного проекту на своїй земельній ділянці. Однак використати він може лише типові пляшки з ПЕТ. Матеріал інших видів пластику містить забагато масел, а тому легко займається.

Пластикові пляшки складаються у металеві кошики, які є елементом фасаду будівлі. У кожну таку "клітку" вміщується 120 півторалітрових пляшок. Потім всередині будівлі "стіни" обробляються тонким шаром бетону, який приховує пляшки.

Для звичайних бунгало такий будівельний стиль є оптимальним, каже Бізо. Наступний його проект - навчальний центр. У ньому він має намір показати людям з країн, що розвиваються, способи використання пластикових пляшок як дешевого будівельного матеріалу. Перевага: повітря у пляшках добре ізолює від спеки.

Будівництво пластикової фортеці завершується, і уже цього року Бізо запросить у неї туристів і покаже їм, якою насправді є проблема пластикового сміття. Зібрані кошти канадієць інвестує в навчальний центр. Він сподівається, що його ініціативу перехоплять десь у світі, де уникнути проблеми пластикового сміття неможливо, але щонайменше можна частково вирішити у такий змістовний спосіб.

Ця будівля виглядає як справжня середньовічня фортеця. Пластикова споруда височіє на острові Бокас-дель-Торо, що на північному заході Панами. Її збудовано з 40 тисяч пластикових пляшок. Мета? Привернути увагу та спонукати до осмислення проблеми.

Оздоблення як фасаду, так і середини будівлі викриває проблему забруднення морів та океанів. За даними організації "Океан майбутнього", лише невелика частина вироблених щороку у світі близько 300 мільйонів тонн пластику переробляється. Велика кількість пластикового сміття потрапляє в Світовий океан. Так, у 2010 році там опинились між 4,8 та 12,7 мільйона тонн.

Канадець Роберт Бізо не хоче з цим миритись та шукає вирішення проблеми пластикового сміття. Взагалі-то, на Панамських островах він шукав спокою, але коли опинився на Бокас-дель-Торо, взяв учать у русі за очищення острова від сміття. І це змінило його життя.

Тільки на острів площею 62 квадратних кілометри щороку потрапляє 1,5 мільйона тонн пластикового сміття. Роберт Бізо збирає пластикові пляшки для реалізації будівельного проекту на своїй земельній ділянці. Однак використати він може лише типові пляшки з ПЕТ. Матеріал інших видів пластику містить забагато масел, а тому легко займається.

Пластикові пляшки складаються у металеві кошики, які є елементом фасаду будівлі. У кожну таку "клітку" вміщується 120 півторалітрових пляшок. Потім всередині будівлі "стіни" обробляються тонким шаром бетону, який приховує пляшки.

Для звичайних бунгало такий будівельний стиль є оптимальним, каже Бізо. Наступний його проект - навчальний центр. У ньому він має намір показати людям з країн, що розвиваються, способи використання пластикових пляшок як дешевого будівельного матеріалу. Перевага: повітря у пляшках добре ізолює від спеки.

Будівництво пластикової фортеці завершується, і уже цього року Бізо запросить у неї туристів і покаже їм, якою насправді є проблема пластикового сміття. Зібрані кошти канадієць інвестує в навчальний центр. Він сподівається, що його ініціативу перехоплять десь у світі, де уникнути проблеми пластикового сміття неможливо, але щонайменше можна частково вирішити у такий змістовний спосіб.

Кілька бананів, двійко яблук – і для кожної покупки береться окремий одноразовий пакетик. Середньостатистичний німець використовує їх 71 на рік. Тим часом є альтернативи повністю синтетичним пакетикам.

Звичайний одноразовий пластиковий пакет складається майже на сто відсотків з поліетилену. Для того, аби ця торбинка повністю розщепилася в природі, потрібно від 400 до 500 років.

Так званий біологічний пластиковий пакет, здатний до розщеплення, на 70 відсотків робиться із сирої нафти і на 30 відсотків - з рослинної сировини. На перший погляд - добре. Але: такі пластикові пакети лише частково годяться для вторинної переробки. До того ж, дуже складно створити сільськогосподарські умови для вирощення необхідних рослин.

Є одноразові пластикові пакетики, які на 70 відсотків складаються з поліетилену багаторазового використання. Їхня екологічність оцінюється краще, ніж у решти одноразових торбин. Однак у Німеччині більшість пластикових пакетів усе одно опиняються у загальному смітті і через це не йдуть на вторинну переробку.

Екологічність торбинок з паперу - не обов'язково ліпша, ніж у пластикових пакетиків. Оскільки їх виготовляють з особливо довгих та міцних целофанових ниток, які спочатку обробляють хімікатами. Екологічність підвищується лише, якщо пакет робиться з паперу, який уже був у використанні.

Матерчаті сумки з бавовни, лубу або льону є стабільнішими, їх можна частіше використовувати, а це, відповідно, краще для довкілля. Але: їхнє виробництво, на противагу одноразовим пакетикам з пластику, вимагає більше затрат, зокрема енергії. Вирощування таких рослин як бавовна або льон потребує також багато води та ресурсів.

Не гіршими за матерчаті сумки є багаторазові пакети з поліпропілену, поліестеру або політерефталату. Багаторазова сумка з поліпропілену вже після трьох використань стає більш екологічною, ніж одноразовий поліетиленовий пакетик.

Найекологічнішим продуктом багаторазового використання є торбинка з поліестру. У складеному стані вона не більша за упаковку паперових носовичків. Вона важить 30 грамів - це менше, ніж багато одноразових пластикових пакетиків. І при цьому може витримувати до десяти кілограмів ваги.