Перші заклики до розслідування офшорних оборудок українських високопосадовців (і насамперед президента Петра Порошенка) прозвучали у сесійній залі українського парламенту ще на початку квітня, відразу після оприлюднення "панамських документів". Утім, проект постанови про створення відповідної тимчасової слідчої комісії (ТСК) у Верховній Раді України було зареєстровано лише 20 травня - після багатоденного блокування парламентської трибуни депутатами-радикалами. Авторами постанови стали низка депутатів від "Батьківщини", "Самопомочі" та Радикальної партії. Голосування з цього питання очікується наступного тижня.

Можливе створення парламентської тимчасової слідчої комісії (ТСК) "з розслідування фактів, оприлюднених у засобах масової інформації, про використання офшорних компаній президентом України та іншими вищими посадовими особами" стане радше винятком, ніж правилом в роботі нинішнього складу Верховної Ради. Про це заявив 23 травня на прес-конференції в Києві член парламентського комітету з антикорупційної політики Ігор Луценко. За його словами, за нинішньої каденції Верховної Ради блокування створення ТСК стало ледь не традицією парламентського керівництва. "Коли виникає якась резонансна ситуація, створення ТСК на цю тему блокується лідерами найбільших фракцій. Це майже їхня відверта і відкрита позиція", - зазначив депутат.

Політичний ефект

Чи буде "офшорна" ТСК здатною провадити ефективне розслідування, яке би потягло за собою не лише політичні заяви депутатів? Голова правління "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін в цьому дуже сумнівається. "За всю історію існування ТСК в Україні жодна з них не досягла юридичного, експертного чи будь-якого іншого результату, крім політичного", - вважає правозахисник. Натомість Ігор Луценко переконаний, що це пояснюється не питомою нездатністю депутатів, а недосконалістю повноважень членів ТСК. Депутат нагадав, що наразі в парламенті вже зареєстрований законопроект опозиції про ТСК, який має цьому зарадити.

Парламент сам є політичним органом і тому марно очікувати від нього якоїсь іншої крім політичної оцінки офшорного скандалу, пояснив DW депутат від "Блоку Петра Порошенка" Сергій Лещенко. Як автор багатьох журналістських антикорупційних розслідувань, він переконаний, що мав би взяти участь у роботі цієї ТСК, аби дати відповіді на питання, "як виникала політична корупція в Україні, хто її головний бенефіціар і як для цього використовувалися офшорні компанії". Але депутат підозрює, що саме його обізнаність у цих питаннях стане причиною того, що фракція не делегуватиме його до складу "офшорної" ТСК.

Що розслідувати

Чи означає це, що самі депутати можуть бути незацікавленими у встановленні істини та викритті офшорних оборудок? "Серед 450 депутатів Верховної Ради близько 300 осіб мають свої особисті офшорні гавані. Було би дуже дивно, якби вони серйозно прагнули знищити фінансові схрони, де ховають свої гроші", - сказав DW київський політолог Віктор Небоженко.

Розслідування оприлюднених у пресі офшорних оборудок українських можновладців невигідне перш за все президенту Петру Порошенку та його близькому оточенню, вважає Лещенко. Але Шабунін не впевнений, що кримінал в діях президента аж такий очевидний. "Фіскальна служба має розібратися, чи був там факт ухилення від податків. А чи отримував "Рошен" якісь незаконні преференції, чи була там занизька орендна ставка чи ще щось, - це вже інша історія", - сказав DW громадський активіст.

Гватемалізація України

Самі по собі офшорні оборудки не обов'язково є злочином, вважає Шабунін. В офшорному скандалі навколо "панамських документів", що вилився на шпальти світової преси, згадуються 165 громадян України. Але найбільш очевидні порушення закону Шабунін бачить лише у справі мера Одеси Геннадія Труханова. "Компанії, де він був бенефіціарним власником, вказали іншого власника, а самі "розпилювали" одеській міський бюджет через державні закупівлі", - вважає Шабунін.

На відміну від нього, керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов заявив на прес-конференції в Києві, що за останні два роки з України в офшорні зони олігархи вивели близько 15 мільярдів доларів. Експерт вважає, що з огляду на "стратегію західних партнерів з реформування України", цим багатіям лишилося на легалізацію своїх статків не більше двох-трьох років.

У свою чергу, Небоженко назвав цей процес "гватемалізацією України". На його думку, налідком цього процесу стане поява міжнародних органів, що вже за пару років почнуть вибірково досліджувати кримінальне минуле та теперішнє українських політиків і бізнесменів.