Судова система України уже майже місяць працює у карантинному режимі. Громадянам рекомендують не відвідувати приміщення судів, усю можливу роботу перенесли в електронний вигляд, справи за можливості розглядають без участі сторін. А з 2 квітня став чинним закон, що дозволяє проводити засідання у режимі відеоконференціі. Чи реально перевести роботу судів у дистанційному форматі та інші деталі - у матеріалі DW.

Частково на паузі

Адвокат Олексій Барабаш перед нашою розмовою щойно повернувся із Господарського суду міста Києва. Там відбулося його перше засідання після того, як в Україні 11 березня запровадили перші обмеження в зв'язку з пандемією COVID-19. За його словами, усі учасники процесу були в масках та рукавичках. "На поверхах стоять засоби дезінфекції. Суд практично порожній, відвідувачів немає, одиниці адвокатів приходять на слухання ", - змальовує нові реалії своєї роботи співрозмовник DW.

Цього місяця у Олексія Барабаша мало би бути 14 засідань, однак майже усі з них уже скасували й відклали на кінець травня. Такі вимушені заходи подекуди завдають багато незручностей клієнтам, зазначає адвокат. "У мене, наприклад, є справа стосовно визначення місця проживання малолітніх дітей. І це питання затягується, а воно повинно розглядатися у найкоротші строки, аби не травмувати дітей", - зауважує юрист.

Єдиного алгоритму, як мала би працювати судова система в нових умовах, наразі немає. Існують лише рекомендації від таких органів, як Рада суддів, Вища рада правосуддя та Державна судова адміністрація. Ці рекомендації подекуди різняться між собою. Кожна судова установа на власний розсуд визначає свої власні правила та обмеження: дехто вдається до суворих заборон, мінімізуючи розгляд справ, деякі установи лише оприлюднили відповідні рекомендації.

Читайте також: Кличко: Якщо буде понад 7000 хворих на COVID-19, лікарні Києва не витримають

Що стосується невідкладних кримінальних чи адміністративних справ, то такі слухання проводять у звичному режимі. "Такі справи, як тримання під вартою чи продовження строків, розглядаються слідчими суддями. Якщо особа притягається до відповідальності по складеному протоколу, наприклад, за порушення карантину чи правил дорожнього руху, то така справа має бути розглянута не пізніше трьох місяців з моменту надходження до суду. Такі справи, як і у звичайному режимі, дуже часто вирішуються без участі особи", - розповідає Олексій Барабаш.

У Державній судовій адміністрації України запевняють, що у всіх випадках у судах намагаються дотримуватися необхідних заходів захисту.

Засідання онлайн: так чи ні?

Відповідно до нового закону України, відтепер слухання у некримінальних справах дозволяється проводити у режимі відеоконференції, використовуючи власні технічні засоби. Це рішення могло би стати рятівним, однак саме воно викликає чи не найбільше запитань у представників правосуддя. Справа у тому, що в Україні відсутнє єдине програмне забезпечення, яке дозволило би безпечно проводити такі дистанційні слухання. Наразі в Україні лише розробляється так званий електронний суд - Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС). Її мали запустити ще у березні минулого року, але потім вирішили доопрацювати і відклали старт. Тепер же в умовах карантину цю систему аврально планують запровадити з 1 травня, спочатку лише для цивільних, господарських та адміністративних справ.

Попри те, що закон про дистанційні слухання уже набрав чинності, у Державній судовій адміністрації радять таки дочекатися створення єдиного державного продукту. Загальнодоступні програми для відеозв'язку на кшталт Zoom , Skype чи Google Meet використовувати не рекомендують. Адже вони, мовляв, не дозволяють підтвердити особу учасника чи здійснити запис слухання.

Тим часом в українських судах уже починають  втілювати на практиці нові норми закону. Так, Дніпропетровський окружний адміністративний суд на 13 квітня призначив відеозасідання  з допомогою програми Zoom. Суддя Андрій Рищенко став одним з перших, хто застосував новий закон на практиці. У розмові з кореспондентом DW він розповідає, що почав готувати таку ухвалу ще до внесення змін до кодексу, щоб виробити для себе механізм роботи під час обмежувальних заходів. У призначеному слуханні одна зі сторін перебуватиме в Києві, інша - на території Дніпропетровської області. Сам суддя перебуватиме у приміщенні суду.

Читайте також: Як працюватиме український застосунок проти коронавірусу

"Мною в ухвалі було зазначено, що я рекомендую використовувати приміщення з мінімальним рівнем шуму, а також в охайному вигляді, тому що справді є такий ризик, що не всі сторони розуміють, що це все ж таки офіційний процес і все має відбуватися відповідно", - розповідає Андрій Рищенко. Він визнає, що пішов на ризик, ухвалюючи таке рішення, адже існують певні технічні перепони у такій роботі. Однак, на думку судді, на період карантину необхідно "ширше трактувати процесуальні норми закону, які б дозволяли людям отримувати доступ до суду".

Небезпеки обмеженого правосуддя

Тривале скасування судових процесів на час карантину є небезпечним для усіх учасників, зазначають опитані DW спеціалісти. Для працівників суду така перерва призведе до надмірного перевантаження роботою у майбутньому. "Справи накопичуються і після завершення карантину ми зіткнемося з тією ситуацією, що не знатимемо, куди їх призначати", - каже суддя Андрій Рищенко.

У Державній судовій адміністрації звертають увагу ще й на кадрову проблему у судовій системі. "Звичайно, як тільки буде запущена система ЄСІТС, усе буде дещо швидше, але зважаючи, що у нас обмежена кількість суддів і є дефіцит, то хоч три системи запусти, але не буде фізичної можливості обробляти матеріали", - змальовує ситуацію керівник пресслужби ДСА Андрій Лисенко. Він зауважує, що нині попри карантин усі суди зараз завантажені роботою . "Розглядають документи, матеріали, обмінюються кореспонденцією з адвокатами… Сподіваємося, що система ЄСІТС таки буде запущена у визначений термін, і це полегшить роботу і суддям, і учасникам процесу", - говорить представник Державної судової адміністрації.

Відповідно до нового закону, на час карантину в Україні тепер передбачено автоматичне продовження строків звернення до суду та процесуальних строків у цивільних, господарських та адміністративних справах. Ця норма фактично дає можливість зупиняти розгляд справ, застерігає український експерт у сфері судочинства, заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. "Це погіршує ситуацію із доступом до правосуддя, фактично цей доступ в некримінальних справах звузився", - коментує фахівець. На його думку, українська судова система має зосередитися на дистанційній роботі. Він зауважує, що у нинішній кризовій ситуації Україні варто взяти за приклад досвід інших країн й активно користуватися загальнодоступними програмами для відеоконференції, а не обмежувати права громадян.