Франциск "сповнений болю" через рішення Ердогана щодо собору
Марія Думанська
12 липня 2020 р.
Папа Римський заявив, що "сповнений болю" через перетворення Софійського собору в Стамбулі на мечеть. У світі продовжує лунати критика цього рішення Реджепа Таїпа Ердогана.
Реклама
Папа Римський Франциск заявив, що "сповнений болю" через рішення президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана перетворити Софійський собор у Стамбулі на мечеть.
"Мої думки линуть до Стамбула. Я думаю про святу Софію, і я сповнений болю", - заявив Франциск у неділю, 12 липня, під час своєї щотижневої проповіді на площі Святого Петра в Римі, цитує агенція новин Reuters.
Критика рішення Ердогана
Це рішення Реджепа Таїпа Ердогана розкритикував також голова оранізації "Турецька громада в Німеччині" Ґьокай Софуоглу (Gökay Sofuoglu). "Софійський собор - це об'єкт світової спадщини і символ мирного співіснування релігій. Перетворити його на мечеть - абсолютно хибне рішення", - сказав він у інтерв'ю редакції RedaktionsNetzwerk Deutschland. За словами Софуоглу, "Туреччину тепер осуджуватимуть як країну, яка не вміє поводитися з такою спадщиною".
Тим часом Греція пригрозила Туреччині "наслідками". Представник грецького уряду Стеліос Пецас наголосив, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган припустився "історичної помилки", вирішивши перетворити Софійський собор на мечеть.
Нагадаємо, 10 липня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що мечеть Ая-Софія у Стамбулі - колишній православний Софійський собор, в якому дотепер протягом останніх понад 80 років був розташований музей, - відчинить свої двері для вірян 24 липня. Турецький президент підписав указ про зміну статусу собору після того, як суд скасував статус собору як музею.
Найбільший аеропорт світу для нового "султана" Туреччини? (30.10.2018)
01:21
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.