"Провидіння не любить ледачих. Треба працювати, працювати, працювати, не покладаючи рук", - вважає Емма Андієвська. Художниця малює з шести років (нині їй майже 87). За власними словами, вона написала понад 17 тисяч картин.

Мисткиня працює без вихідних: "Я кожну секунду пишу, як тільки можу урвати". За її словами, вона може майже безперервно малювати до 23 годин.

"Талант до малярства я успадкувала від мами. Тільки мама - прагматик, а я - не прагматик… Я не вмію продавати", - каже Андієвська. Вона видала 15 каталогів своїх картин. Із них 10 - власним коштом.

Перша персональна виставка мисткині відбулася в 1956 році в Мюнхені. Відтоді полотна Емми Андієвської виставлялися по всьому світу - від США до Китаю.

Сюрреалізм? Натуралізм? Експресіонізм? Ні. Художниця дистанціюється від усіх стилів мистецтва і підкреслює свою індивідуальність, говорячи про "андієвський" стиль письма та малярства.

Одна з особливостей малярства Андієвської - повторне нанесення фарби на полотно, до 25 разів. Так вона створює стереоскопічний ефект рухомих фарб. Щоб його помітити, слід роздивлятися картини під різними кутами.

Мисткиня не має спеціальної художньої освіти. Вона каже, що "мислить картинами", тож залишається тільки встигати переносити їх на полотна.

Найкраще про картини Андієвської, за її словами, відгукуються п'ятилітні діти. "У мене є відгуки п'ятилітніх: "Ми вас любимо… Ми вам бажаємо щастя…" Я плакала", - розповідає мисткиня.

Про натхнення художниця каже: "Мені завжди дає Бог, це його заслуга, чи Провидіння - називайте, як хочете. Я працюю на інших паралелях, а для цього треба мотлох у собі не носити. Мотлох - це "а він те сказав, а вона те сказала, а я бідна…" Всі ми мусимо вмерти. Але поки вмерти, треба максимум зробити! Все!".

"Задля малювання я мав подолати ментальний бар'єр", - зазначив Пол Маккартні в передмові до каталогу однієї зі своїх виставок. Лише у 41 рік екс-учасник легендарного The Beatles зважився малювати на полотні. Однак і після цього він багато років тримав свої картини під замком. І нарешті - у 56 років - Маккартні вперше представив свої експресіоністичні твори світу.

Усе почалось зі звичайних карлючок - замість автографів Удо Лінденберґ малював своїм фанам маленькі фігури в капелюсі. "Удографи" розвинули у легендарного німецького співака пристрасть до живопису, а вже у середині 1990-х з'явились цілі художні цикли Лінденберґа. Особливою популярністю користувались так звані Likörelle: картини, намальовані яєчним лікером, Блю Кюрасао, гренадином або віскі.

До приходу в музику він навчався у художній школі в Лондоні. Однак навіть на піку музичної кар'єри, будучи гітаристом гурту Rolling Stones, Ронні Вуд не зрадив своїй пристрасті. Музика - найважливіший сюжет у його живописі, а на багатьох картинах зображені друзі та колеги-музиканти. Ціна полотен Вуда сягає 800 тисяч євро, і навіть репродукції розходяться за кілька тисяч євро.

Інтерес до мистецтва виник у нього ... через нудьгу. Під час гастролей колишній ударник The Beatles грався вечорами в готельному номері з програмою для малювання на комп'ютері. Так виникли картини, які, як він сам визнає, виглядають, ніби намальовані дітьми. Проте вони чудово продаються. Можливо тому, що Рінго Старр не сприймає себе серйозно як художника.

Більш діяльного, ніж Боно з U2, годі шукати. Він не лише співак, автор пісень, гітарист і активіст. Він ще й художник. У 2003 році Боно проілюстрував музичну казку "Петрик і вовк" разом зі своїми доньками Джордан та Ів. Малюнки пішли з молотка за 280 тисяч євро. Звичайно, для доброї справи.