"Ви мене знаєте", - так звучала центральна фраза Анґели Меркель (Angela Merkel) на виборах до Бундестагу 2013 року. І хоча на теледебатах 2017 року канцлерка Німеччини свою відому фразу не повторила, для української аудиторії вона є цілком актуальною, адже змальовує, чого Україні очікувати від Меркель, якщо вона залишиться на своїй посаді. Мінський процес, "нормандський формат", вирішення конфлікту на Донбасі лише мирним шляхом, санкції проти Росії та невизнання анексії Криму - складові політики, яку Меркель проводить уже більше трьох років. І хоча іноді може складатися враження одностайності в лавах очолюваного Меркель Християнсько-демократичного союзу (ХДС), ця партія - демократична, тож у ній присутні й відмінні думки. Чи стосується це курсу щодо України?

"Дуже чітка заява"

У передвиборній програмі ХДС і її сестринської партії баварського Християнсько-соціальний союз (ХСС) про Україну згадується мало: "У сусідстві з нами територіальну цілісність України було поставлено під сумнів російською агресією". Крім цього, в програмі ще міститься заклик дотримуватися та втілювати мінські домовленості.

Депутат Бундестагу Карл-Ґеорґ Велльманн (Karl-Georg Wellmann), якому фракція ХДС/ХСС спрямувала запит DW на інтерв'ю, пояснює це тим, що зовнішньополітичні питання складно вносити у виборчу програму. І хоча він закликає не надавати багато уваги тому, що Україна згадується мало, Велльманн визнає: "Україна дещо перебуває в тіні великих криз - Brexit, Близький Схід, криза біженців, Трамп". Вельманн констатував як брак прогресу в мінському процесі, так і зростання невдоволення в німецькому політикумі темпом реформ в Україні.

Своєю чергою, інший парламентар від ХДС Ґунтер Кріхбаум (Gunther Krichbaum) називає закріплені у програмі слова "дуже чіткою заявою, адже територіальна цілісність України є непорушною". Він нагадує, що без зусиль Меркель "не було би мінських угод, а разом з тим і підвалин, на основі яких відбуваються подальші переговори".

Лінія партії

Відповідаючи на запитання, чи обговорюються якісь нові ідеї розв'язання конфлікту на Донбасі, Велльманн вважає, що можна було би спробувати рухатися у мінському процесі з різною швидкістю у різних районах: "Взяти один район і вирішити, що там відновлюється порядок і безпека, він забезпечується теплом, електроенергією, водою, медикаментами, і тоді за рік чи два проводяться місцеві вибори". Утім, Велльманн сумнівається у готовності як української, так і російської сторони до такого варіанту.

На виборах до Бундестагу 24 вересня Велльманн більше не балотується, тож на позицію фракції у наступному скликанні прямого впливу він не матиме, хоча і говорить, що з політики не йде.

Кріхбаум, натомість, має шанси залишитися в німецькому парламенті. За його словами, у фракції ХДС/ХСС нових підходів до вирішення конфлікту на Донбасі немає: "Йдеться про збереження тиску на Росію. Адже не таємниця, що сепаратисти в східній частині України отримують масштабну підтримку з боку Росії: військову, логістичну, фінансову. Інакше б цю війну неможливо було вести". Кріхбаум наголошує, що фракція цілковито підтримує позицію федерального уряду. "Це ж наш уряд, це наша канцлерка", - зауважує депутат.

Критика на адресу потенційного коаліційного партнера

Нині блок ХДС/ХСС впевнено посідає перше місце в усіх опитуваннях. Його партнером у коаліції може стати Вільна демократична партія (ВДП). Лідер останньої Крістіан Лінднер (Kristian Lindner) викликав у серпні бурхливу реакцію, коли запропонував "заморозити" питання Криму, аби уможливити просування з інших питань у відносинах з Росією. Ґунтер Кріхбаум розкритикував цей погляд як недалекоглядний. "Після анексії Криму, яка суперечить міжнародному праву, не можна переходити до звичного порядку денного. Це неприйнятно. У ХДС/ХСС - це незмінна позиція", - зазначає політик.

Велльманн, говорячи про проблему Криму, посилається на позицію уряду ФРН: "Крим був українським, і його в порушення міжнародного права було анексовано Росією".

Європейська перспектива

Позиція Анґели Меркель щодо перспективи членства України у ЄС відома давно: на її думку, це питання зараз не на часі. Ґунтер Кріхбаум, який є головою комітету Бундестагу з питань Євросоюзу, зазначає, що угода про асоціацію є продовженням угоди про партнерство та співробітництво. Вона була підписана у 1994 році та набула чинності у 1998-му. "Ніколи не було такого, щоб в угоді про партнерство та співробітництво або у зв'язку з нею було проголошено перспективу вступу до ЄС", - наголошує депутат. Перспектива членства передбачена угодами про стабілізацію та асоціацію, які стосуються держав Західних Балкан. За словами Кріхбаума, ці два інструменти ЄС слід чітко розрізняти.

Обидва співрозмовники DW у питанні наближення України до ЄС наголошують на реформах в Україні та, передусім, боротьбі з корупцією. "Тут Україна має продемонструвати результат, слід зробити ще дуже багато у подальших реформах. І вони можуть реалізовуватися, незважаючи на війну на Сході України", - зауважує Кріхбаум.

Велльманн особисто вважає, що Україна має європейську перспективу. "Але для багатьох інших у партії це важко уявити. При цьому досі є значний ентузіазм допомогти Україні увійти в "європейську нормальність", - стверджує депутат. Він додає, що у комітеті з закордонних справ Бундестагу, членом якого є Велльманн, обговорюється думка, що європейський шлях України ще може провалитися. "Так не повинно бути в країні після трьох років демократичного урядування", - додає політик.

Обидва члени ХДС говорять про консенсус в партії щодо України. "Можуть бути окремі відмінні думки. Проте це абсолютна меншість у нас у фракції", - додає Кріхбаум.

Важливим питанням для України є проект спорудження газогону "Північний потік-2". Меркель називає його економічним проектом. Кріхбаум зазначає, що фракція цей погляд поділяє, адже ФРН потребує безпеки у постачанні енергоносіїв. А ось Велльманн говорить про існування дискусії щодо цього проекту.

Наскільки сестринськими є ХДС і ХСС?

ХДС і ХСС є сестринськими партіями, проте між ними є відмінності. Зокрема політика щодо біженців стала яблуком розбрату між цими політсилами. Утім, криза втратила свою гостроту, і на презентації спільної виборчої програми Меркель і голова ХСС Горст Зеегофер (Horst Seehofer) усіляко наголошували єдність. Що стосується України, то обидва представники ХДС не бачать відмінностей між сестринськими партіями. А те, що Зеегофер час від часу їздить до Москви та виступає за скасування санкцій, вони пояснюють його турботою про економічні інтереси Баварії, прем'єром якої він є.