Міжнародні моніторингові місії з прав людини на окупованій території країн-членів Ради Європи (РЄ), де ситуація де-факто контролюється незаконною владою, не повинні сприйматися і трактуватися як визнання міжнародної легітимності цієї влади. Про це йдеться в резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) "Необмежений доступ правозахисних місій на території країн-членів РЄ, включно з "сірими зонами", яка була ухвалена у середу, 10 жовтня, на пленарній сесії ПАРЄ в Страсбурзі.

Права людини - поза політикою

У документі, автором якого є голова фракції соціалістів в ПАРЄ Франк Швабе (Frank Schwabe), декларується, що серед країн-членів РЄ має бути введено поняття презумпції згоди влади країни на візит правозахисних місій на ті території, де фіксуються серйозні порушення прав людини і людської гідності. Крім цього, в резолюції наголошується, що фактична влада в "сірих зонах" відповідає за дотримання прав її жителів і зобов'язана співпрацювати з міжнародними правозахисними організаціями.

Виходячи з цього, асамблея закликала комітет міністрів РЄ збирати позачергові засідання щоразу, коли офіційна або фактична влада відмовляє моніторинговій місії цієї РЄ у доступі в "сірі зони", "мотивуючи відмову лише тим, що такий візит є політично неприйнятним або не сумісний з мандатом місії".

Без прав і захисту

Серед територій, які розглядаються в РЄ як проблематичні з точки зору захисту прав людини, - Крим, Абхазія, Південна Осетія, Нагірний Карабах, Придністров'я, а також самопроголошені республіки на Сході України - так звані "ДНР" і "ЛНР".

Ситуація з моніторингом прав людини в Росії в доповіді, що супроводжує резолюцію, характеризується як складна, оскільки з 2016 року комісар РЄ з прав людини, внаслідок "неприйнятних обмежень, накладених на його діяльність" російською владою, країну не відвідував. Що стосується моніторингових візитів до Росії доповідачів ПАРЄ, які займаються проблемами прав людини на Північному Кавказі і ходом розслідування вбивства Бориса Нємцова, то після квітня 2014 "їхня здатність співпрацювати з російською владою серйозно ускладнена". Це сталося через рішення Держдуми РФ припинити співпрацю з ПАРЄ в знак протесту проти санкцій, запроваджених асамблеєю після анексії Криму Росією.

Тонкощі питання

Проблема з правозахисним моніторингом в "сірих зонах" має практичний і політичний аспект, констатував доповідач. В'їзд міжнародної місії на територію суверенної держави, частина якої перебуває під окупацією, через територію країни, яка фактично контролює владу в "сірій зоні", може бути сприйнята як легалізація та міжнародне визнання окупаційної влади.

Крім того, не зрозуміло, якій владі повинні бути направлені рекомендації моніторингової місії і хто відповідальний за їхнє виконання. Саме через ці розбіжності моніторингові візити в зони конфліктів органам РЄ вдається здійснювати нечасто.

Співпраця заради благородної мети

Успішним прикладом співпраці з Радою Європи Франк Шваббе називає діалог з владою Грузії і Молдови, а також самопроголошеною владою Абхазії і Придністров'я, завдяки чому правозахисна місія РЄ змогла побувати на цих територіях, де ситуацію де-факто контролює Росія. Він також наголосив, що порушення прав людини не зникнуть, "якщо держави будуть блокувати діяльність міжнародного моніторингу з прав людини".

Глава підкомітету ПАРЄ з питань конфліктів між країнами-членами РЄ, створеного чотири роки тому, австрійський депутат Штефн Шеннах (Stefan Schennach) заявив, що його комітету за весь цей час не вдалося вирішити проблему допуску місій РЄ в "сірі зони". "Нам потрібно відвідувати території, де, за нашою інформацією, є кричущі порушення прав людини, такі, як Крим, але наші можливості дуже обмежені", - сказав Шеннах. Він також наголосив, що фактична влада окупованих територій "повинна зрозуміти, що міжнародний моніторинг з прав людини важливий для них самих".

Під час дебатів проти ухвалення резолюції висловлювалися лише члени азербайджанської делегації. На їхню думку, цей документ порушує принцип поваги до територіальної цілісності країн-членів РЄ. "Влада де факто - це окупанти, які вчинили військові злочини", - заявив азербайджанський депутат Асім Моллазаде.