Доповідь дістала схвальну оцінку серед депутатів ПАРЄ та була названа абсолютно компромісною та виваженою. Мевлют Чавушоглу, характеризуючи трагедію тридцятих років минулого століття, назвав її злочином сталінського режиму щодо населення колишніх радянських республік, зокрема, Казахстану, Росії, Білорусії та України, хоча і зазначив, що Україна постраждала найбільше за всіх.

До основної доповіді юридичним комітетом ПАРЄ були розроблені доповнення, які пропонували визнати Голодомор в Україні геноцидом. Навколо цих двох положень у Страсбурзі розгорілася дискусія. Зокрема, одна сторона заявляла, що у той час постраждали не тільки українці, а й інші нації, а тому голод не був спрямований тільки проти одного народу.

Аргументи "за" і "проти"

Як заявив російський депутат Леонід Слуцький:” Це найбільш непідходяща та волаюча поправка, ми не можемо називати геноцидом те, що насправді було злочином тоталітарного сталінського режиму і не більше, і не проти українського народу, а проти багатьох народів колишнього СРСР”.

Інша сторона наполягала на тому, що Голодомор був цілеспрямованим убивством українців, а тому має бути визнаний геноцидом. Депутат від Великобританії Пол Роуен, який є автором поправок, зокрема, сказав: „У моїх попередніх ремарках я звернувся до визначення геноциду, написаного Рафаелем Лемпкіним. Він у 1953 у своєму виступі у Нью-Йорку сказав, що Голодомор був геноцидом. А тому мені дуже важко зрозуміти, чому члени Асамблеї не готові це прийняти”.

Звичайно, у своїх дебатах депутати згадували і нещодавню заяву президента Україні Віктора Януковича про те, що визнавати Голодомор геноцидом українців буде несправедливим щодо інших народів.

Автор Ірина Сомер

Редактор Наталя Неділько